Момонга – літаюча білка

Японська або мала летяга (лат. Pteromys momonga) відноситься до одного з двох видів азіатських летяг. В Японії їх називають momonga – звідси і пішла назва звірів. Довжина тіла момонг близько 15-20 см, хвоста - 10-14 см, а вага - 170-200г. Мешкають момонги в гірських лісах декількох японських островів.



Так як білка-летяга більшу частину часу проводить на деревах, спускаючись вниз навіть рідше звичайної білки, то і забарвлення її – маскувальне, під стать бурому лісі, де вона живе. Зовні японська летяга схожа на невелику білку, але у неї короткі вуха, а між передніми та задніми лапами є літальні перетинки, які дозволяють летягам планувати з дерева на дерево, долаючи таким чином до 60 м.

Хвіст – найважливіше пристосування білки-летяги. Він допомагає білці вислизнути від хижої птиці, та за його допомогою білка може маневрувати в повітрі, робити круті віражі, повертати під прямим кутом та інше.



На відміну від інших летяг, у азіатських відсутня літальна перетинка між основою хвоста і задніми ногами. В результаті чого, під час польоту, задні лапи летяга притискає до хвоста, так що виходить своєрідний трикутний силует, адже між передніми і задніми лапами у неї теж є шкірясті перетинки.

А для того щоб знову опинитися на дереві, білка робить у повітрі ще один акробатичний номер: вона прямо в польоті стає вертикально, і вистрибує на дерево чотирма лапами відразу.

У зв'язку з переважно нічним та сутінковим способом життя, момонги мають великі, гарні опуклі очі.



Зазвичай, харчуються летяги горіхами, насінням, пагонами молодої хвої, тонкою молодою корою. Влітку – грибами та ягодами, іноді в хід йдуть і комахи. Момонга не лягає в зимову сплячку, але взимку вона менш активна. Зате в кінці літа господарська білка робить зимові запаси, збираючи в своє дупло зернятка та горішки.

Летяги не люблять хвойних лісів, а в змішаних воліють жити серед осик та беріз. Кубла влаштовують в дуплах і розвилках дерев на висоті 3-12 м, гніздах білок та птахів, іноді і в ущелинах скель. Для облаштування гнізд використовують мох і лишайники. Селяться нерідко по двоє, будучи агресивними соціальними тваринами. Молоді самки більш агресивні і захищають гніздо.



Розмноження летяги вивчено погано. У самки 1 раз на рік народжується по 2-4 дитинчати. Вагітність триває 4-5 тижнів. Перший виводок з'являється в квітні-травні, другий - наприкінці червня - початку липня. Дитинчата голі й сліпі; прозрівають в 15-денному віці. На 36-41 день життя вперше виходять з гнізда. По досягненні 43-45-денного віку починають робити перші прицільні стрибки, з 50-денного - планувати. Після 50 дня життя повністю переходять на доросле харчування і стають самостійні.

Живуть летяги (у неволі) до 9-13 років, в природі – всього 5 років. Їх природні вороги – великі сови, рідше соболь та куниці. У цілому, біологія летяги вивчена слабо.

Фотограф Masatsugu Ohashi