Український народний вінок

Завжди, як дівочий головний убір, світовою популярністю користувалися українські народні вінки з живих квітів зі стрічками. Дівочі головні убори не закривали голову і косу. Коса була основною зачіскою української дівчини. Жіночі головні убори різноманітні за виконанням і конструкцією. Але повернемося до віночка.



Як правило, всього в ньому 12 основних квіток, кожна з яких є оберегом. У вінок вплітаються: чорнобривці, волошки, барвінок, ромашки, мальви, червоний мак, хміль, калина, деревій, безсмертник, незабудки та любисток. Також можливі вплетення інших рослин: конвалії, м'яти, цвіту яблуні і вишні, цикорію, пролісків, та багато інших.



Мали важливе значення і стрічки, які впліталися у вінок, їх колір і послідовність. Наприклад, найпершу у віночку – посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. По обидві сторони від неї жовті стрічки – символ сонця, за ними світло-зелені – символ краси і молодості, потім голубі, сині – символ неба і води, далі помаранчеву – символ хліба, фіолетову – символ мудрості, малинову – символ душевності, щирості, рожеву – символ достатку.

Значення квітів у вінках:
Барвінок – символ вічного життя, міцного кохання і щасливого шлюбу.
Червоний мак – символ дівочої краси, щирих і чистих почуттів.
Безсмертник – символ здоров'я.
Пролісок – символ сподівань на краще майбутнє.
Ромашки – символ юності,доброти і ніжності.
Деревій – символ нескореності.
Хміль – символ гнучкості розуму (вусики).
Васильки – символ краси,здоров'я і сили,у повному віночку сусідять волошка і любисток – це символ відданості.
Калина – символ крові та невмирущості роду, символізує материнство, кущ-мати, ягоди-діти.
Конвалії – український фольклор розповідає, що запрошуючи дівчину до танцю, хлопець дарував їй букет конвалій, обмін букетиками навіть означав згоду на одруження, якщо ж дівчина не згодна, вона кидала букетик на землю.
Чебрець, полин, м'ята, чорнобривці, ромашка, материнка створюють чарівний аромат, який приносить оселі затишок і спокій.

Наші предки розуміли, що саме "головою" вони розуміють навколишній світ і впливають на нього. Тому за допомогою головних уборів прагнули захистити себе. Ось так щиро, чуйно оспівана краса квітів, в українській культурі допомогою рукоділля, а головне вдячно, тому що без цієї краси люди не уявляли життя, що і спонукало їх берегти цей безцінний дар.