Визначні місця Черкас

Плануючи свою відпустку, ми довго вибирали з якого ж міста її розпочати. І зійшлися на думці, що варто починати з серця України, з Черкас. Черкаси — це достатньо велике місто, обласний та районний центр, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок.



Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також належить селище Оршанець. Населення міста на 2015 рік складає — 285 тис. осіб.



Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню активну участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.



Черкаси грали велику роль у формуванні кам'яної архітектури Наддніпрянщини в кінці XVI – на початку XVII ст. За свідченням Евлія Челебі в Черкасах була кам'яна фортеця і цивільні будівлі, побудовані з білого тесаного каменю. Однак більшість жителів становила звичайні сільські хати. Двори обгороджені дерев'яними парканами, а подекуди-лісами. Від старого замку та інших споруд цих часів у Черкасах не збереглося нічого, бо місто неодноразово руйнувалося і спалювався. Дерев'яні будівлі, а також зведені з дерева оборонні, господарські та культові споруди свідчать про високу професійність майстрів. Мистецтво теслярів, столярів, бондарів, які користувалися самими примітивними знаряддями, досягало віртуозності. Згодом деревообробні промисли почали падати.



Розробка плану генеральної забудови Черкас почалася ще на початку XIX ст. Проект, який був затверджений 1826 р., підготували в 1815 році відомі архітектори С. Гесте, С. Стасів , Л. Руська та інші. Майже вся нагірна територія міста була поділена на рівні прямокутні квартали. На території старої частини міста частково збереглися будинки, які мають значну історичну та архітектурну цінність. Головною вулицею на поч. ХХ ст. була вул. Дахневська, на якій знаходилися магазини і банки. Це, по суті, був торговий центр міста. Центральну частину вулиці, яку називали ще й Хрещатик, прикрашали архітектурні споруди. Деякі з них збереглися і до нинішніх часів. Отож, ми вирішили поділитися з вами цікавими та визначними місцями Черкас, які нам запам’яталися.

Будинок Цибульских (Музей Кобзаря)
вул. Хрещатик, 217
Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка є унікальним у своєму роді музеєм. Часто це музей називають «Музеєм однієї книги». Знаходиться він в будинку Цибульских, історичній будівлі середини 19 століття, в центрі міста. Цибульські були купцями першої гільдії в Черкасах і впливовими, забезпеченими людьми. Ця родина була безпосередньо пов'язана з Шевченком. Відомо, що 1859 р. з 18 по 22 липня, поет перебував у будинку Цибульских. В результаті клопотання голови сім'ї, Тарасу Шевченку замість відбування досудового ув'язнення у в'язниці дозволили зупинитися у Цибульских. Будинок, в якому зараз знаходиться музей, був побудований в 1852 році.



Спочатку це була півтораповерхова споруда, наполовину з каменю і дерева. У 19 ст. була проведена масштабна реконструкція, добудовано ще два кам'яних поверхи, розширена площа. Будівля, виконана в стилі неокласицизму, стала однією з найбільш монументальних в Черкасах на той час. Два головних фасади вінчали солідні балкони, прикрашені красивими рослинними орнаментами. Одним з нововведень стали двостулкові вікна, які прикрасили віньєтками. Деякою парадності досить стриманому стилю будівлі надає балюстрада на даху. У 1989 році в будівлі офіційно відкрили унікальний музей книги «Кобзаря» Тараса Шевченка. Ця надзвичайно важлива подія була присвячена 175-річчю з дня народження Кобзаря. Цей музей є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею. 1993 року за значний внесок у розвиток українського краєзнавства, збереження та популяризації унікальних пам'яток матеріальної і духовної культури. Всеукраїнська спілка краєзнавців першому в Україні присвоїв обласному краєзнавчому музею почесне звання лауреата премії імені Д. Яворницького. Гордістю музею є оригінальний «Кобзар» 1840 року, яких у світі зберіглося лише кілька екземплярів.

Шуховська вежа
вул. Ватутіна, 12
Гіперболоїдна водонапірна вежа – одне з небагатьох збережених в Україні творінь видатного інженера С. Шухова. Сталева ажурна Шуховська вежа розташована на території КП "Черкасиводоканал". Побудована у 1913-14 рр. для забезпечення питною водою міста Черкаси, яке напередодні пережило епідемію холери.



Інженерна конструкція гіперболоїдного типу в стилі раннього модерну – одна з найвищих у Черкасах. Спочатку конструкція Шуховской вежі була на заклепках, але після реконструкції 1949 р. частина кріпильних елементів була замінена на зварні. Влада вже кілька років обіцяє відреставрувати вежу, але коштів, як завжди, не виділяє.

Світломузичний фонтан
бул. Шевченка, 185
Одна з визначних пам'яток міста Черкаси і щодня в теплу пору року привертає не тільки городян, але й гостей міста. Він знаходиться в центрі міста, на бульварі Шевченка, біля будівлі обласної адміністрації. Фонтан на цьому місці було зведено багато років тому, проте з часом він прийшов в запустіння. І тільки в 2008 році міська влада виділила кошти на відновлення фонтану. У цей же час була проведена модернізація – він став світломузичним.



Сьогодні помилуватися на чудову гру світла, музики і води можуть всі бажаючі. Особливо урочисто і святково виглядає фонтан у вечірній час, коли різнокольорове підсвічування в поєднанні з класичною приємною музикою дозволяють фонтану заграти новими гранями. Цікаво, що міська мерія при відкритті фонтану оголосила про те, що всі монети, які місцеві жителі та гості міста будуть кидати в фонтан (згідно традиції – щоб повернутися в це місце знову), будуть використані для придбання музичних інструментів для місцевої дитячої музичної школи.

Пам'ятник самогонному апарату
вул. Фрунзе, 29
Це одна з незвичайних і оригінальних пам'яток міста Черкаси. Вона встановлений у Черкасах в 2008 році. Макет пам'ятника розробив відомий художник Фізер, а скульптуру виготовив місцевий скульптор Чурканов. Двометрова скульптурна композиція цього пам'ятника — це вусатий українець з чаркою, за спиною якого знаходиться справжній самогонний апарат і бідон, куди з апарату стікає самогон, а поруч сидить кіт.



Спочатку цей пам'ятник хотіли встановити на площі біля готелю "Росава", але міська влада не дозволила виставити цю незвичайну скульптуру на вулиці міста. Пам'ятник самогонному апарату придбав готельний комплекс і встановив його в залі ресторану "Росава". Самогонний апарат діє, і всі бажаючі можуть продегустувати зроблений ним напій. Напис на корпусі якого говорить: "Пий та не впивайся".

Пам'ятник водопровіднику
вул. Ватутіна, 12
Цікава та одна з найбільш популярних і знаменитих скульптур міста. Знаходиться вона біля входу в міський водоканал і була встановлена на честь його 90-річчя. Подібна скульптура знаходиться в місті Харкові, однак, на відміну від свого побратима, черкаський водопровідник має ім'я – «дядя Вася». Скульптурна композиція являє собою фігуру водопровідника, що вилазить з колодязя. В руках сантехнік дядя Вася тримає гайкові ключі, на його голові традиційний кашкет. Біля колодязя лежить люк, напис на якому свідчить: «воду вам Я подав».



Ще одним елементом композиції можна назвати старовинний водопровідний кран довоєнних часів, а також пожежний гідрант, який був зроблений ще за часів царської Росії. Цей унікальний у своєму роді гідрант був знайдений на території водоканалу, в одній із господарських ям. На ньому до цих пір можна знайти напис – «Москва. Акціонерне товариство Густав Лист». Скульптором виступив Віталій Демьєн, який створив ще один відомий пам'ятник у Черкасах – фігуру Фагота з Булгаковської «Майстра і Маргарити», який знаходиться на будівлі магазину «Рубін». Якщо говорити про вартість пам'ятника, то заводу ця чудова скульптура коштувала всього двадцять шість старих чавунних труб, які були використані для його створення.

Замкова гора (Пагорб Слави)
вул. Слави
На ній розмістився меморіальний комплекс з монументальним пам'ятником "Батьківщина-Мати". На цьому місці знаходилося давньоруське городище, Свято-Троїцька церква та фрагменти Черкаської фортеці. Там поховано більше ніж 3500 воїнів і партизанів, які захищали в 1942-1943 року Черкаси від німецько-фашистських окупантів. На саму вершину гори можна піднятися по терасі, яка викладена гранітними каменями.



Там також можна ознайомитися з розповідями про всі негаразди, які довелося пережити людям під час війни. А в центрі меморіалу знаходяться п'ять могил героїв радянського союзу: С. А. Чалова, В. М. Молоткова, Ф. Ф. Лазарєва, В. П. Поднєвича, В. О. Онопрієнка. Але зараз на горі вже не використовують "вічний" вогонь", його замінили штучним полум'ям. Зараз загальна висота земляного пагорба - 10 м, діаметр основи - 60 м. Насипну частину пагорба оточує меморіальна гранітна стіна з іменами жителів міста, які полягли у боях. З вершини відкривається широка панорама Кременчуцького водосховища.

Михайлівський кафедральний собор
вул. Ільїна, 212
Найбільший собор в Україні! Його розміри становлять 58м у довжину, 54м у ширину та 74м у висоту. Розміри собору дозволяють вмістити одночасно близько 12 тис. прихожан. Собор побудований у візантійському стилі за проектом митрополита Черкаського і Канівського, настоятеля храму – владики Софронія. Завдяки цьому, Михайлівський кафедральний собор чи не єдиний храм, який побудований з дотриманням всіх канонів церковної архітектури. Будівництво храму почалося в липні 1994 року і в 2002 році собор був освячений на честь Святого Архистратига Божого Михаїла УПЦ (Московського патріархату).



На цю урочисту церемонію прибули 5 православних митрополитів і 20 єпископів з України, Німеччини, Угорщини, Росії, Чехії та Білорусі, а також безліч парафіян. У 2003 році в собор були перенесені мощі мученика Макарія Овруцького і Канівського, який героїчно загинув під час турецького нападу на Канів у 1678 році. З 2008 року і по сьогоднішній день, поряд з храмом ведеться будівництво найвищої храмової дзвіниці в Україні. Передбачувана висота 134 метри. Будівництво дзвіниці, як, втім, і будівництво самого храму ведеться на пожертви парафіян. Михайлівський кафедральний собор величний і прекрасний, як всередині так і зовні. Рясне заповнення стін фресками і гра світла, струмливого з кожного віконця створюють відчуття особливої святості місця. На сьогоднішній день собор є прикладом сучасного православного зодчества.

Фейсвол (Стіна осіб)
вул. Дахнівська
Це одна з найоригінальніших сучасних визначних пам'яток міста Черкаси. Стіна осіб являє собою 35-метрову стіну висотою два з половиною метри, прикрашену фотографіями більш ніж чотирьох тисяч жителів міста, а також портретами видатних людей черкаського краю. Серед них також можна знайти зображення Тараса Шевченка, який неодноразово бував у місті, Василя Симоненка, який жив і працював у Черкасах, колишніх мерів міста, що зробили для нього багато хорошого, ну а також спортсменів – чемпіонів України та Європи, вихідців з Черкас. Стіна знаходиться в не менш славетного місці – знаменитому парку «Долина троянд».



Відкриття відбулося в 2011 році, на честь святкування Дня міста. Фотографії надруковані на спеціальній фотоплитці і обрамлені в антивандальні рамки. Цікаво, що якщо відійти від стіни на кілька метрів, то ви зможете відкрити її головний секрет – з численних фотографій, як пазл, складається напис – «Ми - Черкаси!». На зиму фотографії переносять в один з музеїв, але з першими сонячними променями посмішки місцевих жителів, зафіксовані на фотокартках, знову освітлюють собою парк. Примітно, що сфотографуватися і розмістити своє зображення на стіні міг кожен городянин. Все, що було потрібно для цього зробити – заплатити символічних тридцять гривень.

Свято-Троїцький кафедральний собор
пл. Слави, 10
Одна з головних релігійних пам'яток міста Черкаси. Він знаходиться поруч із Замковою горою, на місці, де колись стояла дерев'яна козацька Троїцька церква, зведена в 1671 році. Вона створювалася з благословення митрополита Йосипа. Храм постійно зазнавав змін і перебудовувався. У 1863 році було прийнято рішення звести кам'яний храм замість дерев'яного на території Замкової гори, на тому місці, де зараз знаходиться Пагорб Слави. Сумна доля спіткала святиню в часи радянської влади. Як і багато інших храмів, Свято-Троїцька церква в Черкасах була закрита та її будівлю було віддано під потреби спортивного клубу. Тоді офіційно і перестала існувати церковна громада, так як у неї було відсутнє приміщення для зборів. Але на цьому біди храму не закінчилися.



У 1960 році було прийнято рішення про повне знесення церкви, так як на цьому місці передбачалося будівництво Пагорба Слави. І лише після здобуття Україною незалежності, у 1991 році за ініціативи міської влади та черкаської єпархії було проведено відновлення Свято-Троїцького собору. Новий храм звели біля підніжжя Замкової гори, де колись розташовувався один з головних православних храмів Черкас. Сьогодні будівля собору належить УПЦ КП. Собор можуть відвідати віруючі і парафіяни щодня, у вихідні тут проводяться церковні служби. Але велич і урочистість храму розкривається під час великих церковних свят.

Готель «Слов'янський»
вул. Дашкевича, 20
Будівля колишнього готелю «Слов'янський» побудована в кінці ХІХ століття на кошти місцевого підприємця Скорини. Виконано будівлю в стилі модерн з деякими елементами псевдоготики. Кут будинку зроблений п'ятикутним обсягом і увінчаний незвичайним високим загостреним шатром. Фасад будівлі прикрашений безліччю різних декоративних елементів, а також тонкими вежами з голчастими куполами і витонченими колонками.



Будівля мала три балкона, один з балконів був винесений на 2,5 метри вперед і спирався на чавунні колони. Саме під цим балконом раніше розташовувався вхід у будівлю колишнього готелю «Слов'янський». У радянські часи готель був перейменований. Він носив назву «Дніпро». Зараз це будинок, пам'ятник архітектури XIX століття, належить «Укрсоцбанку».

Краєзнавчий музей
вул. Слави, 1
Ідея створення краєзнавчого музею зародилася у колі інтелігенції тодішнього повітового міста на початку ХХ ст. Проте вона залишалася нереалізованою, оскільки, як зазначалося в рішенні міської влади, прийнятому у відповідь на звернення громадян 1908 - 1909 рр. в міському бюджеті на будівництво музею не було коштів. Приступити до практичного втілення в життя задуму про створення в Черкасах ентузіастам музею краєзнавчої справи вдалося тільки в 1918 році. Ініціативна група, в яку увійшли представники місцевого осередку товариства «Просвіта» і вчительської громадськості міста, очолив тоді невтомний дослідник історії краю Дмитро Панасович Бочков. Основою музейної колекції стали матеріали 35-го Орловського і 36-го Брянського полків, що дислокувалися у Черкасах. Зокрема полкові реліквії, військові знамена, зброя, золоті та срібні речі.



У фонди музею почали надходити картини, гобелени, килими, різні коштовні речі з маєтків. Населення міста передавало предмети побуту та знаряддя праці. Відкриття музею відбулося у травні 1918 року про що свідчить лист міської організації «Просвіта» від 17 жовтня 1919 р. під № 606 на адресу керівництва Київської губернії. 8 травня 1985 в літописі Черкаської музейної справи займає особливе місце. В цей день, напередодні світлого свята Перемоги, відбулася довгоочікувана подія – відкриття для відвідувачів нового приміщення обласного краєзнавчого музею. Тисячі черкащан та гостей краю відвідали експозицію музею, знайомлячись з історією Черкащини та мальовничою природою Шевченківського краю.

Парк Ювілейний (їм. 50-річчя Жовтня)
вул. Палехи, 2
Проект генерального плану парку був розроблений в 1966-1967 роках київськими фахівцями. Загальна площа парку – близько 49 га. Заснований в 1967 році. Автори проекту – архітектори Р. Урсатий і С. Пастухів. У 1972 році на Всесоюзному огляді досягнень радянської архітектури Парк ім. 50-річчя Жовтня в Черкасах був нагороджений почесним дипломом.



У 1979 році група творців парку була відзначена Державною премією УРСР ім. Т. Р. Шевченка. Тут створено каскад штучних озер і міст «Веселка», який в народі називають «Мостом закоханих». Через цей міст проходять молодята в день свого весілля. Також на території парку є літній кінотеатр, алея скульптур.

Черкаська обласна філармонія
вул. Хрещатик, 196
Створена 1.06.1955 року постановою Ради Міністрів УРСР. З 1982 р. філармонію очолює Антанас Петраускас, нині заслужений працівник культури України. У 1983 році в Черкаській обласній філармонії створено ансамбль «Росава» та тріо бандуристок «Вербена». «Вербена» побувала на гастролях в усіх областях України, в Молдавії, Сибіру, на Далекому Сході, в Казахстані, в Москві, часто брала участь у святкових концертах в Києві, у фестивалях «Осіннє золото», «Київська весна». На державному телебаченні України про тріо «Вербена» створено фільми: «Пісенне намисто», «Літо зоряне». Артистки знімалися у документальній стрічці Артеменко «Василь Симоненко».



З 1972 року в Черкаській філармонії працює Тамара Власенко – заслужена артистка України, майстер художнього слова, лауреат Всеукраїнського конкурсу читців ім. Лесі Українки. В 1992 році створено камерний оркестр під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Олександра Дяченка. У складі оркестру 25 артистів. Директор оркестру - Бутов Володимир Григорович. Цей колектив є зіркою Черкаської обласної філармонії. Активна концертна діяльність колективу, виступи в Києві, Полтаві, Кіровограді, Вінниці, в містах Франції, Польщі, Латвії і Литви, самобутність, емоційність і глибина звучання оркестру отримали високу оцінку багатьох відомих музикантів. За акустичними даними зал черкаської філармонії один з кращих в Україні.

Річковий вокзал
вул. Героїв Сталінграда, 1
Розташований в середній частині Дніпра на відстані 725 км від гирла річки. Акваторія порту захищена хвилезахисною дамбою. Захід суден в акваторію порту здійснюється через верхній вхід. Підхід суден до причалів здійснюється за погодженням вахтового помічника судна з диспетчерською службою порту по радіозв'язку або по телефону, а також після отримання інформації про судно, вантаж, вантажовідправника та вантажеотримувача.



Відхід суден від причалів здійснюється за погодженням вахтового помічника судна з диспетчерською службою порту та після оформлення документів на вантаж і узгодження їх з відповідними службами портнагляду. Як завірили нас, порт може приймати вантажні, самохідні, трюмні судна типу «річка – море» г/п до 3000 т, річкові суду г/п 600-2000 т. Глибина на підходах до порту та біля причалів становить 3,6 м. Швидкість руху суден в акваторії порту – до 5 км/год.

Черкаський зоопарк
вул. Смілянська, 132
Це масова культурно-освітня та наукова установа, завданням якої є вивчення біології диких тварин, відтворення рідкісних і не дуже, видів звірів і птахів, виховання у населення любові до тварин. Черкаський зоопарк гарне місце для відпочинку. Тут чисте повітря, багато зелені, мальовниче озеро, яке стало не лише «квартирою» для водоплавних птахів, але і місцем розведення риби для годівлі тварин.



На території зоопарку росте велика кількість зелених насаджень, дбайливо посаджених руками співробітників зоопарку. Багато з рослин, що відносяться до рідкісних видів. У Черкаському зоопарку в даний час утримується понад 200 видів тварин, загальна чисельність яких сягає близько 500 особин (включаючи птахів, плазунів, рептилій).

Будинок Щербини (Палац одружень)
вул. Леніна, 3
В кінці 1892 року, місцевий підприємець Щербина у стилі модерн побудував свій незвичайний будинок у місті Черкаси. Цей розкішний особняк господар здавав Земській управі з 1907 по 1912 роки. У 1970 році будинок Щербини прозвали «Палацом щастя». В ньому з цього часу діє місцевий Палац одружень. На жаль це унікальна будівля давно не реставрувалася.



Парк Долина Троянд
вул. Гагаріна, 11
Одне з центральних місць проведення заходів на честь Дня міста Черкаси. Тут знаходиться кілька міні-озер зі встановленими в їх центрі фонтанами. Крім того, парк є стартовим майданчиком для проведення повітряних шоу на повітряних кулях. Також, бажаючі можуть трохи по-засмагати на пляжі біля річки Дніпро, яка примикає до парку.



Парк Перемоги
пл. Перемоги
Був утворений на 30-ту річницю перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною. Тут є кілька пам'ятників, присвячених визволенню Черкас від 254 стрілецької дивізії 14 грудня 1943 року.