8 дивних отворів у Землі

Небо та гірські вершини являють собою численні прекрасні пейзажі та визначні місця. Але те, що знаходиться під поверхнею Землі, може бути не менш вражаючим. Багато природних печер та техногенних отворів по всьому світу можуть похвалитися своїми унікальними особливостями.



Колодязь Вудінгдін
У 1858 році в Англійському місті Вудінгдін, був розроблений план для будівництва нової будівлі. Але для побудови потрібно було джерело води. Тоді за допомогою в’язнів з найближчої в’язниці почалися роботи з викопування колодязя вручну.



Спочатку планувалося побудувати колодязь глибиною в 122 метра, стіни якого повинні були бути вистелені цеглою. Після двох років глибина колодязя досягла 134 метрів, а вода так і не була знайдена. Тоді, відповідальні за риття колодязя, вирішили копати горизонтальні тунель в чотирьох напрямках, але також безуспішно. Далі було прийняте рішення копати вертикальну шахту в кінці однієї з горизонтальних.



Цю шахту копали ще два роки. Люди працювали в жахливих умовах, копаючи землю та викладаючи цеглу. Єдиним джерелом світла були свічки. Нарешті, 16 березня 1862 року каменяр помітив, що земля на дні починає повільно підніматися вгору. Він та інші працівники провели напружені 45 хвилин, піднімаючись наверх з колодязя, перш ніж вода ринула вгору. Таким чином, після чотирьох років наполегливого копання, колодязь Вудінгдін досяг 392 метрів в глибину, що робить його самим глибоким колодязем виритим вручну.

Блакитна діра Діна
Блакитна діра Діна – це найглибша відома у світі підводна криниця з морською водою. Є улюбленим місцем спортсменів, які займаються екстремальним підводним плаванням. Вона розташована в бухті на захід від міста Кларенс на Лонг-Айленд, Багами. Її глибина становить 202 метрів, а діаметр від 25 до 35 метрів на поверхні і до 100 метрів при спуску на глибину.



У 2010 році, William Trubridge побив світовий рекорд з пірнання у Блакитну Діру. На одному диханні, без використання ласт та повітряних подушок для швидкого підйому, він опустився на глибину 101 метр .

Водостік на греблі Монтічелло
Велика рукотворна діра знаходиться в Північній Каліфорнії, США. Але це не просто яма. Отвір водостоку в резервуарі греблі Монтічелло споруджений 60 років тому — найбільший гідрозлив в світі. Він дозволяє швидко скидати надлишки води з резервуару, коли її рівень перевищує допустиму норму.



Візуально діра виглядає, як гігантська бетонна труба. Вона здатна пропускати через себе в секунду аж 1370 куб. м води. Глибина її — близько 21 м. Зверху до низу вона має форму конуса, діаметр якого на вершині досягає майже 22 м, а внизу звужується до 9 м і виходить з іншого боку греблі, виводячи при переповненні водосховища надлишки води. Відстань від труби до пункту виходу, який розташований трохи південніше, приблизно 200 м.

Алмазоносна трубка «Мир»
Найбільший у світі кар'єр з видобутку алмазів, розташований в місті Мирний, Якутія. Кар'єр має глибину 525 м і діаметр 1,2 км. Алмазоносна трубка являє собою канал поширення вибуху при вулканічному виверженні, через який стався прорив магматичних розчинів і газів. У трубці вибуху застигли зцементовані розчинами вулканічні уламки (брекчії), або туфоподібна маса зеленувато-сірого кольору — кімберліт, що складається з численних ультраосновних мінералів.



Видобуток алмазоносной руди припинено в червні 2001 року. В даний час на борту кар'єра ведеться будівництво підземного рудника з однойменною назвою, для відпрацювання залишилися подкарьерных запасів, виїмка яких відкритим способом нерентабельна.

Гігантська діра у Гватемалі
У перший день 2010 року, в одному з районів Гватемали, серед робочого дня провалилася трьохповерхова швейна фабрика разом зі стоячим поряд жилим будинком. Та не просто так провалилася, а зникла у величезній дірі, дно якої не видно не видно навіть з вертольота, який кружляв на місці події.



Геологи не можуть дати однозначну відповідь, що послужило причиною провалу ґрунту та утворенню кратеру глибиною понад 150 метрів. В якості одного з винуватців розглядається тропічний шторм «Агата», що бушував у центральній Америці кілька днів і викликав цілу серію повеней і зсувів. Однак як з’явилася «чорна діра» такої правильної форми і з рівними стінами – співробітники геологічної служби пояснити поки що не можуть.

Бінгем Каньйон
Найбільший діючий кар'єр у світі, розташовується в штаті Юта, США. Видобування руди почалося у 1863 році і триває досі. Станом на 2014 рік, охоплює площу 7,9 км², та має розміри близько кілометра в глибину і три з половиною кілометра завширшки.



В даний час у кар'єрі працюють 1400 чоловік, які щодня добувають 450000 тонн породи . Руда завантажується в 64 великих самоскидів та вивозиться замовникам.

Надпровідний суперколлайдер
На сьогоднішній день надпровідний суперколлайдер не є таким вражаючим, як здається. Якщо б він був завершений, він став би гігантським прискорювачем частинок. Його 87-кілометрова протяжність охоплює місто Ваксахачи (Waxahachie), штат Техас, на південь від Далласа.



Проект був схвалений у 1987 році з початковим бюджетом у розмірі $4,4 млрд. і фінансувався Міністерством енергетики США. На жаль, будівництво надпровідного суперколлайдера дуже швидко перевищила кошторис на самому початку будівництва. До 1993 році, за оцінками, загальна вартість будівництва надпровідного суперколлайдера піднялася до 11 мільярдів доларів. У цей момент Конгрес США офіційно закрив проект. До того часу було витрачено вже приблизно $2 млрд., і тунель довжиною в 24 кілометри був вже виритий. Закритий проект надпровідного суперколлайдера був охрещений «найдорожчим отвором, виритим людиною за всю історію».

Озеро Ранкової Слави
Дуже красиве озеро, розташоване в Національному Парку Йеллоустоун в США. Має глибин 2,2 км, та володіє унікальними властивостями. З нього йде пара і при цьому воно змінює свої кольори, від блідо-блакитного до насиченого фіолетового, а потім раптом стає зеленим. І все це різнобарв'я створюється бактеріями, що живуть тут.



Своєю гарною назвою це озеро зобов'язане Елізабет Макгоуен, дружині помічника керуючого Національному Парком. Вона назвала його Convolutus — квітка Ранкової Слави, химерно скручений квітка яскраво-блакитного кольору. Такого ж кольору колись було і саме Озеро Ранкової Слави — яскраво-блакитне з жовто-оранжевою окантовкою.