Транспорт - Senfil.net - Цікавий журнал https://senfil.net/ ru Транспорт - Senfil.net - Цікавий журнал DataLife Engine Європейська класифікація автомобілів https://senfil.net/index.php?newsid=389 https://senfil.net/index.php?newsid=389
Європейська класифікація автомобілів

A-клас
Представники: Ford Ka, Daewoo Matiz, Suzuki Wagon, Smart, Chevrolet Spark, Chery QQ
Скромні за розмірами (в довжину не більш 3.6 метри, завширшки – 1.6 м). Через малі габарити вони ідеальні для мегаполісів, а робочий об'єм двигунів (в середньому близько 1 л) дозволяє економити на витраті палива. Для цього класу типові трьох - і п'ятидверні кузова хетчбек.



B-клас
Представники: Ford Fiesta, Nissan Micra, Renault Clio, Volkswagen Polo, Kia Rio, Hyundai Accent
Трошки більші за розмірами автомобілі – до 3.9 м завдовжки і 1.7 м завширшки та мають трохи потужніші двигуни (зазвичай об'ємом до 1.4-1.6 л). Через свою практичність, зазвичай використовуються кузова типу хетчбек і універсал (хетчбек зі збільшеним багажником). Салони цього класу комфортніші, ніж А-класу, однак на задньому сидінні в таких авто третій пасажир буває зайвим.



С-клас
Представники: Volkswagen Golf, Honda Civic, Volvo V40, Toyota Corolla, Hyundai Elantra, Chevrolet Lacetti
Даний сегмент автомобілів також називають гольф-класом. Зазвичай, він виростає у розмірах до 4.3 м в довжину при тій же максимальній ширині – 1.7 м, що позитивно позначається на комфорті, а також збільшує об'єм і потужність двигунів. В цій ніші стають більш поширені кузова типу «седан» (з окремим багажником, що робить їзду більш комфортною через зменшення гучності в салоні), або навіть купе/кабріолет на базі основної моделі.



D-клас
Представники: Toyota Avensis, Opel Insignia, Honda Accord, Audi A4, Skoda Superb, BMW 3 Series
Представлений у трьох основних типах кузовів, збільшує розміри до 4.6 м в довжину. Володіє досить великим (комфортним) для людей майже всіх комплекцій салоном, містким багажним відділенням (особливо вираженими у кузова «універсал»). Деякі фірми оснащують свої моделі цього сегмента досить потужними двигунами, здатними позмагатися навіть із спорткарами (до 3.5 л).



E-клас
Представники: Audi A6, Lexus ES, Hyundai Genesis, Toyota Camry, Mercedes-Benz E-Class, BMW 5 Series
Він же бізнес-клас. Довжина представників до 4.9 м, ширина – до 1.8 м. Незважаючи на більш високе положення в «табелі», внутрішнє оснащення і двигун можуть бути більш «бюджетними», ніж у автомобілів класом нижче; покупець вибирає сам, що йому важливіше – розміри і зовнішній вигляд або технічна наповненість і деталі, які роблять їзду більш комфортною.



F-клас
Представники: Audi A8, Mercedes-Benz S-Class, Lexus LS, BMW 7 Series, Porsche Panamera, Jaguar XJ
Він же представницький сегмент автомобілів. Ці авто за габаритами і оснащенням в базовій комплектації перевершують E-клас, виробляються в кузовах «седан», як найбільш комфортних і підкреслюють «статусність» власника.



M-клас
Представники: Citroen Berlingo, Toyota Estima, Peugeot 5008, Mercedes-Benz V-Class Mazda5
Мінівени та мікроавтобуси з кількістю місць до 9 (з водієм). За типом кузова це «універсали» (моторний відсік не відокремлений), але із збільшеною висотою салону. Всередині цього класу існують підкласи, що відображають різницю у розмірах і кількості місць. Такі автомобілі можуть бути затребувані у великих сім'ях, так і в ділових компаніях.



J-клас
Представники: Volvo XC90, Mercedes-Benz GL, Hyundai Santa Fe, BMW X6, Audi Q7, Jeep Grand Cherokee
Вміщує в себе всешляховики різних типів і мастей – від легких кросоверів з самонесучим кузовом до важких рамних позашляховиків. Для цього класу характерний кузов «універсал» (іноді сюди можна віднести і пікап) та привід на всі колеса, хоча існують і виключення.



S-клас
Представники: Lamborghini Huracan, Porsche Carrera GT, Mercedes-Benz SLR McLaren, Audi R8
Різні потужні спорткари і суперкари, чиє основне призначення – приносити задоволення водієві від водіння, моментально прискорюватися і викликати почуття естетичної насолоди від зовнішнього вигляду машини. З утилітарної точки зору такі автомобілі найбільш непрактичні через невелику кількість вільного місця в салоні і скромного багажного відділення.

]]> admin Sun, 14 Jan 2018 10:50:40 +0200 Основні недоліки та переваги дизельних двигунів https://senfil.net/index.php?newsid=365 https://senfil.net/index.php?newsid=365
Основні недоліки та переваги дизельних двигунів

Між тим, ставлення до дизельних двигунів сьогодні неоднозначне. Після скандалу з моторами групи Volkswagen в Європі проти дизелів розгорнули справжню війну, яку виробники поки програють. Не виключено, що «антидизельний» настрій може дістатися і до України та епоха «соляри» закінчиться, так і не розпочавшись.

Основні недоліки та переваги дизельних двигунів

Але давайте спробуємо розібратися: чи погані з споживчої точки зору дизельні автомобілі, як про них прийнято думати останнім часом в Європі.

Перевага #1: низька витрата палива і великий запас ходу.
У середньому, дизельний двигун споживає на 30% менше палива, ніж бензиновий. А це дуже важлива перевага для тих, кому доводиться багато їздити. До того ж з дизелем вам доведеться менше витрачати часу на заправку. Адже чим нижче витрати палива, тим більше запас ходу.

Перевага #2: висока ціна при перепродажі.
Дизельні автомобілі менше втрачають у ціні при перепродажі. Це пов'язано з тим, що дизельні мотори вважаються більш «ресурсними». До того ж дизелі користуються високим попитом на вторинному ринку. В особливій пошані старі німецькі дизельні автомобілі, які мають славу «невбиваємих».

Перевага #3: високий обертовий момент.
Коли мова заходить про продуктивність, то тут перевага знову на боці дизеля. Дизельні мотори більш «тягові», ніж бензинові, так як при порівнянному обсязі мають більший крутний момент. Хоча для більшості покупців такий показник, як «крутний момент», ні про що не говорить, але повірте, це дуже важливо для хорошої динаміки.

Недолік #1: дизельні авто дорогі.
Перший мінус, який завжди помічають покупці дизельних машин, — вони дорожче бензинових. Наприклад, в Україні Renault Sandero з 1,2-літровим бензиновим мотором коштує $12 800. А ціни на модель з 1,5-літровим дизелем стартують з $13 200.

У інших виробників розрив в ціні ще більший. Наприклад, в українських дилерів Citroen C-Elysee з 1,6-літровим бензиновим двигуном можна придбати за $13 650. Ту ж модель з дизельним двигуном того ж об'єму пропонують вже за $14 730. Як бачите, різниця – більше тисячі доларів тільки через тип палива, на якому працює мотор.

Недолік #2: чутливість моторів.
Дизельні мотори більш чутливі до якості палива, ніж бензинові. Якщо ви будете заливати неякісну солярку, то це може обернутися проблемами з двигуном, особливо взимку. Наприклад, неякісна зимова солярка може просто загуснути в паливній системі. І ви навіть не зможете завести автомобіль. Чого з бензиновими машинами не трапляється.

Недолік #3: більше шуму.
Дизельні мотори, як правило, більш гучні, ніж бензинові. Це особливо помітно на недорогих автомобілях з поганою шумоізоляцією. Так що, якщо ви хочете купити бюджетний дизель, будьте готові до шуму в салоні. Або доведеться робити додаткову «обесшумку».

Недолік #4: вартість обслуговування.
Дизельний мотор за своїм устроєм більш складний, ніж бензиновий. А це означає, що його ремонт обійдеться вам дорожче.

В принципі, якщо для вас різниця в ціні не грає ролі, то придбавши автомобіль з сучасним дизельним двигуном і заправляючи його якісною соляркою - ви отримаєте дуже надійного друга не на один десяток років.]]> admin Wed, 23 Aug 2017 13:48:54 +0300 Porsche презентували плетені диски https://senfil.net/index.php?newsid=363 https://senfil.net/index.php?newsid=363
Porsche презентували плетені диски

Для того, щоб зробити такий диск, використовується спеціальний «ткацький верстат» діаметром дев'ять метрів, в якому після виготовлення обода з вуглецевих волокон його сплітають зі спицями, заливають всю конструкцію смолою і запікають при високій температурі й тиску. На один диск потрібно 18 кілометрів вуглецевої нитки. Після того, як колесо дістають з печі, у нього встановлюють замок для кріплення і покривають прозорим лаком.

Porsche презентували плетені диски

Як запевняють в Porsche, нові колісні диски на 20% легші та на 20% міцніші за звичайні легкосплавні колеса, що дозволяє заощадити майже дев'ять кілограмів з комплекту й істотно знизити величину непідресорених мас автомобіля, поліпшивши тим самим його плавність ходу, керованість і динаміку. Плетені диски доступні для моделі Porsche 911 Turbo S Exclusive Series — комплект обійдеться в 15232 євро.

]]> admin Wed, 23 Aug 2017 12:25:25 +0300 Простими словами про систему закису азоту https://senfil.net/index.php?newsid=359 https://senfil.net/index.php?newsid=359
Простими словами про систему закису азоту

Застосування закису азоту дозволяє добитися високої щільності горючої суміші, що надходить у камеру згоряння, через суттєве охолодження, що забирається з атмосфери. Дана технологія сприяє зростанню рівня кисню, який необхідний для ефективного згоряння палива.

Сутність процесу приросту потужності
У момент детонації горючої суміші, температура в камері згоряння починає стрімко збільшуватися, це призводить до того, що атомарний зв'язок між азотом і киснем зникає, отже, з'являється додатковий матеріал для горіння. Звідси, чим більше кисню з'явиться в камері згоряння в момент такту стиснення, тим інтенсивніше буде відбуватися горіння суміші, а значить, виділиться більша кількість теплової енергії, яка значно сильніше вплине на швидкість руху поршня. В цьому і полягає суть роботи системи.

Основні види систем закису азоту
Нітроприскорювачі класифікуються за способом подачі закису в двигун автомобіля. На сьогоднішній день відомо три технології:

«Суха» система. При використанні відповідного комплексу закис азоту не потрапляє у впускний колектор, а служить лише для нагнітання тиску на форсунках, щоб підвищити кількість надходячого палива, або збільшує час вприскування, у зв'язку зі зміною пропорції суміші, на яку реагує блок управління двигуном відповідними командами.

«Мокра» система. Найбільш популярна серед двигунів, оснащених турбонаддувом і спеціально сконструйованим впускним колектором. Вступ закису азоту відбувається спільно з основним паливом в області, розташованої перед дросельною заслінкою.

Пряме впорскування закису азоту. Головною особливістю такої технології є здатність точкового уприскування певної кількості палива і закису азоту безпосередньо в камеру згоряння циліндра. Система прямого впорскування може похвалитися дуже суттєвою вихідною потужністю поряд з іншими видами нітроприскорювачів. Правильна прошивка блоку управління двигуна, дасть можливість подавати оптимальні порції палива і закису азоту у відповідні циліндри через, наявні на форсунках, відокремлені один від одного, жиклери. З усього перерахованого вище, можна зробити висновок про багатокомпонентність системи, яка тягне за собою складний процес монтажу та регулювання виконавчих елементів.

Простими словами про систему закису азоту

Таким чином, вибір того чи іншого прискорювача повинен бути ретельно обміркований, відповідати необхідним характеристикам, відповідати вимогам пожежної безпеки, а також агрегати автомобіля необхідно належним чином підготувати до роботи з нітроприскорювачем, так як його застосування, в значній мірі, знижує ресурс двигуна.

]]> admin Sun, 16 Jul 2017 11:38:49 +0300 Яким має бути автомобіль вегетаріанця? https://senfil.net/index.php?newsid=352 https://senfil.net/index.php?newsid=352
Яким має бути автомобіль вегетаріанця?

Надалі різноманітність варіантів вегетаріанського харчування тільки збільшувалася, що інколи супроводжувалося компромісами в плануванні раціону, в тому числі що суперечать початковим ідеям вегетаріанців. В результаті в рамках вегетаріанства виділився цілий ряд напрямків, для позначення яких виникла відповідна термінологія.

Існують і такі близькі до вегетаріанського руху, як пескетаріанство (відмова від вживання в їжу м'яса теплокровних), флексітаріанізм (переважно рослинна дієта, допускає споживання плоті тварин в їжу), а також найсмачніше — фрукторіанство (вживання в їжу плодів рослин, бажано сирих і тих, заради якої рослини не потрібно знищувати).

Вегани не вживають в їжу не тільки будь-які продукти тваринного походження, але і продукти, до складу яких входять компоненти, отримані з тварин продуктів — наприклад, желатин або гліцерин. Вони ігнорують навіть ті продукти, при виготовленні або очищення яких використовувалися продукти тваринного походження, а також продукцію, яка проходила тестування на тваринах.

Яким має бути автомобіль вегетаріанця?

Вегетаріанці не схвалюють розваги, в яких задіяні тварини проти своєї волі і з використанням насильства: цирки, зоопарки, дельфінарії та океанаріуми, стрибки, кориду або бої тварин. Вони не використовують будь-які вироби з шкіри, хутра, шовку, вовни, а також інші натуральні матеріали.

І ось тепер у вегетаріанців виникли серйозні претензії до автомобілів. Правда, поки що не до всіх, а лише до тих з них, в обробці салону яких використовується натуральна шкіра. Першою маркою, яка готова оперативно відреагувати на вимоги заможних вегетаріанців і запропонувати їм відповідний автомобіль, стала Bentley.

Здавалося б, чому просто не використовувати для оздоблення інтер'єру синтетичну тканину? Ні, прискіпливих вегетаріанців це не влаштовує. Але і їздити в салоні автомобіля, на який пішло два десятки коров'ячих шкур, вони не хочуть. Тому, як повідомив головний дизайнер Bentley Штефан Зілаф, в компанії кипить робота над абсолютно новими матеріалами. Крім поліуретанової штучної шкіри, це будуть матеріали на основі грибів і медуз.

Яким має бути автомобіль вегетаріанця?

Британці запевняють, що унікальні рішення в обробці інтер'єру зможуть задовольнити попит найвибагливіших вегетаріанців в рядах клієнтів Bentley. І навіть більше того — обіцяють, що вегетаріанські салони незабаром стануть новим трендом. Ну, а реалізувати це все на практиці належить фахівцям придворного ательє Mulliner.]]> admin Sun, 21 May 2017 14:04:19 +0300 Які автомобілі власники не хочуть продавати? https://senfil.net/index.php?newsid=351 https://senfil.net/index.php?newsid=351 iSeeCars склали список автомобілів, які рідше інших змінюють господарів. Запам'ятайте його, адже це той рідкісний випадок, коли фраза в рекламі «володію машиною 10 років», швидше за все, виявиться правдою.

Які автомобілі власники не хочуть продавати?

Експерти iSeeCars проаналізували майже 16 мілн. проданих на американському вторинному ринку автомобілів, щоб знайти серед них моделі, від яких їх власники зовсім не поспішають позбавлятися — ні коли закінчилася гарантія, ні істотно пізніше. У десятці найбільш «довгограючих» автомобілів чотири місця, включаючи перше, займають різні моделі Toyota. Чотири автомобіля з десяти — спорткари, і лише один — седан. Решта п'ять — позашляховики.

В середньому, тривалість володіння новим автомобілем з першої десятки становила 7.3 роки. Цілком закономірно, що перше місце займає повнорозмірний позашляховик Toyota Land Cruiser. Він користується заслуженою популярністю у всіх країнах світу як універсальний і витривалий автомобіль, досить надійний, щоб не спустошити банківські рахунки власника після того, як закінчиться гарантійний термін. Спорткари цінують насамперед за ефектну і впізнавану зовнішність, яка довго не старіє.

Які автомобілі власники не хочуть продавати?

Склали аналітики iSeeCars і зворотний рейтинг — тих автомобілів, від яких власники намагаються позбутися якомога швидше після покупки. Проаналізувавши близько 24 мільйонів проданих на вторинному американському ринку автомобілів, експерти склали десятку автомобілів, які господарі «зливають» вже в перший рік експлуатації. Велику частину списку зайняли моделі двох німецьких марок BMW і Mercedes-Benz. Також у списку присутні пара американських та кілька японських моделей.

Які автомобілі власники не хочуть продавати?]]> admin Sun, 21 May 2017 13:23:35 +0300 Обираємо кращого: «Армата» проти «Оплота» https://senfil.net/index.php?newsid=346 https://senfil.net/index.php?newsid=346 10 найкращих танків в світі» доволі сподобалася читачам, тож ми вирішити написати ще одну на танкову тематику. Як ми пам'ятаємо, 9 травня 2015 року на параді під час святкування Дня Перемоги над нацистською Німеччиною її «колега по цеху» представила свою останню розробку в танкобудуванні – Т-14 «Армата». Зовні «Армата» не поступається нічим конкурентам та виглядає досить ефектно й сучасно. Російські пропагандисти охрестили цей танк - найкращим у світі, при умові що його бачили вперше.

Обираємо кращого: «Армата» проти «Оплота»

Слова-словами, але нам стало цікаво чи заявлені технічні можливості танка відповідають ефектному зовнішньому вигляду та не поступаються його прямому конкуренту, не менш нашумівшому Т-84БМ «Оплот», який було прийнято на озброєння ЗСУ в 2009 році.

Знайомство у всього світу з «Арматою» почалося з того, як 07.05.2015 року танк заглох на репетиції параду, а коли його хотіли відбуксирувати – він навіть не рушив з місця.

Російські новини зразу заполонили заголовками:



Диктор параду зразу заявив, що неполадки техніки планові і військові відпрацьовували евакуацію екіпажу. Таке пояснення звучить, м’яко кажучи, смішно. По-перше, на парадах ніколи не відпрацьовують евакуацію, а по-друге, версія про проблеми з відмовою органів управління агрегатами трансмісії звучить куди більш правдоподібно. На «Армату» ставлять дизельний двигун, який тільки проходить випробування. Тому у нього цілком могли виявитися «дитячі хвороби».



Необхідно відзначити, що на БМ «Оплот» також збираються ставити нові 1500-сильні двигуни, але український двигун – це, по суті, вдосконалений варіант менш потужного агрегату, який вже давно зарекомендував себе, як надійна робоча конячка.

Не справляє враження і вогнева міць «легендарного» Т-14. У танка гармата такого ж калібру, як і у «Оплота» – 125 мм. Хоча спочатку планувалося, що машина буде стріляти снарядами калібру 152 мм. Але реалізувати цей задум у російських інженерів так і не вийшло.

Ще наприкінці 2013 року під час брифінгу російський генерал Сергій Маев, який брав участь у створенні «Армати», зізнався, що зі створенням гармати калібру 152мм виникли проблеми.

Цитата: Слова Сергія Маева російському виданню «Росінформбюро»
«Першу 152-міліметрову гармату розірвало на 86 пострілі. Ми довго не могли зрозуміти причини. Та й снаряд такого калібру – дуже складний та дорогий виріб. От і вирішили взяти стару перевірену конструкцію.», – пояснив генерал відмову від більшого калібру в інтерв’ю російському виданню «Росінформбюро».


Тобто спочатку Т-14 не міг відстріляти навіть два боєкомплекти (по 45 снарядів кожен). Але навіть після модернізації 152мм гармату «Армати» розривало на сьомому боекомплекті.

В цілому Сергій Маев зазначив, що Т-14 програє іншій російській розробці – Т-95, фінансування якого було припинено.



Можливо, у «Армати» чудові показники з активного та динамічногої захисту? Зазначається, що для активної броні використана система «Афганіт», а для динамічного захисту використовується «Малахіт». Однак про їх ефективність ми поки не можемо судити. Ні на сайті розробника – УКБТМ, ні виробника – «Уралвагонзавода», ні навіть у Вікіпедії ніяких реальних даних по Т-14 немає. Фантазії російських «експертів» про 1400мм приведену броню та відбиття ракет типу TOW чи Javelin до уваги не беремо.



Якщо заглянути в історію, то в 1971 році колектив харківського заводу ім. Малишева в ініціативному порядку запропонував проект машини, що згодом отримала позначення ГАБТУ «Об'єкт 450» і заводське позначення Т-74. Машина поділялася на п'ять окремих відсіків: моторно-трансмісійне відділення, відсік з боєкомплектом, відділення з членами екіпажу, відділення із гарматою і додатковим озброєнням, паливне відділення. Але радянське керівництво вважало концепцію танка занадто дорогою і складною у виробництві, приблизно через рік тема була закрита. Хоч як росіяни заперечують, що їх новітня розробка пов'язана з українськими проектами, але все ж таки історія створення Т-14 є продовженням напрацювань СРСР, розроблених в рамках програми «Бойові системи майбутнього».

[media=https://youtu.be/PkLarYLmdRA]

На відміну від традиційних танків, Т-14 є «мережево-центричним танком», тобто не призначеним для одиночного бою, а для роботи з групою різних бойових машин в одній тактичній ланці. Станом на момент написання статті танк не надійшов на озброєння, бо не пройшов державні випробування.

Все, що нам вдалося зібрати – основні заявлені технічні характеристики машини. І не можна сказати, що вони перевершують український «Оплот». Головна відмінність – російський танк на три тонни легше, і, відповідно, швидше. Частково це пояснюється тим, що для «Армати» розробляли нову, більш легку броньовану сталь. Але не варто забувати, що ще в 2011 році, коли «Оплот» вперше представили на міжнародній виставці в Абу-Дабі, то його броню назвали кращою в світі. А динамічна система захисту «Оплота» на той момент не мала аналогів.



В свою чергу, поки російський Т-14 все ще глохне та заставляє відпрацьовувати евакуацію екіпажу на військових полігонах – український БМ «Оплот» демонструє свою легендарну міць, потужність, захист та ефектність зовнішнього вигляду. Танк Т-84БМ «Оплот» здатний виконувати бойове завдання вдень та вночі, в різних кліматичних умовах і в умовах застосування зброї масового ураження. За рахунок високої щільності компонування заброньований обсяг танка складає всього 11.2 м3, що досягнуто за рахунок компактної схеми моторно-трансмісійного відділення з двигуном 6ТД-2Е, яке займає об'єм всього 3.7 м3.



Танк оснащений панорамним прицільним комплексом ПНК-6 з наявністю вбудованого тепловізійного каналу, який практично зрівнює можливості командира і навідника з управління озброєнням в будь-який час доби. На сьогодні такі приціли введені тільки в системи управління вогнем у французького танка AMX-56 Leclerc і американського Abrams М1А2ЅЕР Version 2.

Заряджання гармати в «Оплоті» проводиться автоматично за допомогою механізму заряджання, ємністю 28 пострілів. Механізм заряджання забезпечує до 10 пострілів за хвилину. Передбачені також режими напівавтоматичного та ручного заряджання 125 мм гармати КБА-3 з використанням боєприпасів, що перебувають у бойовій укладанні в корпусі танка. Також, танк може вести вогонь танковою керованою ракетою Kombat, української розробки.



Харківські конструктори наділили «Оплот» баштою, виготовлена з броньованої сталі підвищеної твердості, отриманої електрошлаковим переплавом. Повертається вона на 180° менш, ніж за 5 секунд (швидкість обертання башти щодо корпусу — до 40°/сек.). На випадок аварійної ситуації передбачені ручні приводи наведення гармати і башти. Башта містить два захисних модулі-блоки, кожен з яких за рахунок жорсткої фіксації положення корпусу модуля щодо донного листа башти, встановлений на зварену основу башти з можливістю його демонтажу.

Завдяки новаторським рішенням українських розробників у галузі броньованого захисту, броня Т-84БМ «Оплот» перевершує будь-який існуючий на даний момент аналог. Динамічний захист «Дуплет» являє собою шари кумулятивного захисту на основі пристроїв ХСЧКВ-34 розділених демпфуючими шарами з композитного матеріалу. Розміщення динамічного захисту «Дуплет» в модулях виконано по багатошарової тандемною тридемной схемою.



Випробування модульного динамічного захисту «Дуплет» проходили шляхом обстрілу з застосуванням вітчизняних і зарубіжних бронебійних підкаліберних снарядів, показали унікальні характеристики зниження бронепробивной здібності. Так при стрільбі сучасними французькими бронебійно-підкалиберними снарядами OFL 120F1 танка AMX-56 Leclerc з дистанції 100 метрів зниження бронепробивной здібності склало 100%! Снаряд OFL 120F1 з бронебійністю в межах 700 мм залишив на броні лише вм'ятину глибиною 20 мм. Навіть при стрільбі з мінімальної дистанції західними і російськими бронебійно-підкалиберними снарядами не вдалося пробити навіть зовнішню плиту башти Т-84БМ «Оплот» і дістатися до модульного броньового пакета з комбінованим пористим наповнювачем. Випробування здійснювалися багаторазово з аналогічним результатом.

На підставі цього можна зробити висновок, що модульний динамічний захист «Дуплет» нашого танка здатний протистояти найсучаснішим на сьогоднішній день бронебійно-підкалиберним снарядам - американському М-829А3 та німецькому DM53 навіть із застосуванням сегментованих сердечників спеціально призначених для подолання морально застарілого радянського динамічного захисту «Контакт-5» і «Релікт».



БМ «Оплот» обладнаний реверсивною трансмісією, що складається з автоматичної коробки передач, яка крім звичайних 7 передач вперед має ще і 3 передачі назад. Підвищені (прискорені) друга і третя передачі заднього ходу, дають танку можливість рухатися заднім ходом зі швидкістю до 32 км/год, забезпечуючи швидку зміну позицій в бойових умовах без розвороту танка. Максимальна швидкість по дорозі з твердим покриттям 70 км/год.

На танку Т-84БМ «Оплот», обладнаному автоматизованою системою управління, число постійно використовуваних органів управління скорочено до двох: педалі подачі палива та штурвал.

БМ «Оплот» має трирівневу систему очищення повітря, виконану з застосуванням принципово нових технічних рішень.



Двигун «Оплота» української розробки 6ТД-2Е потужністю 1200 кінських сил з витратою палива 370 літрів на 100 кілометрів шляху. Двигун 6ТД-2Е прекрасно працює в умовах жаркого клімату і не втрачає потужності при температурі повітря +55°С. Гарантійний моторесурс двигуна 500 годин, що дорівнює 7500 км пробігу, а практичний моторесурс становить 800 годин, що дорівнює 12000 км пробігу, тобто танк може йти в капітальний ремонт без заміни двигуна.

Двигун 6ТД-2Е хоч і дизельний, але він може працювати і на інших типах палива, в тому числі і на бензині, гасі, або їх суміші в будь-якіх пропорціях. Місткість внутрішніх паливних баків становить 700 літрів. Ще 440 л палива перебувають у паливних баках, розташованих на надгусеничних полицях. Запас ходу танка складає 400 км, для його збільшення на кормі корпусу можуть монтуватися дві бочки з додатковим запасом палива, які при необхідності легко скидаються. Кожна з них вміщує 200 л палива і приєднана до загальної паливної системи. Також двигун 6ТД-2Е оснащений пристроєм попереднього підігріву, який використовується при експлуатації танка в холодну погоду.



Т-84БМ «Оплот» - єдиний у світі танк, який може долати без підготовки водні перешкоди глибиною до 1,9 м. Витрати часу на підготовку до подолання водних перешкод глибиною до 5 м становлять всього 20 хвилин. Під водою танк може перебувати до повного вироблення палива, а це не менше 10 годин!

Також, танк оснащений додатковим електрогенератором ЕА-10, потужністю 10 кВт. При зупиненому основному двигуні енергоагрегат ЕА-10 забезпечує електроенергією: комплекс управління вогнем, зв'язок, систему колективного захисту, кондиціонер, акумуляторну батарею в режимі підзарядки.

Для зниження теплової помітності дах моторно-трансмісійного відділення танка оснащений спеціальними теплоізолюючими екранами. А використання ежекторной системи охолодження призводить до розбавлення випускних газів повітрям, у результаті чого екологічні показники відповідають стандарту Euro-3.



Ну і на останок, для випробувань у ЗСУ було виділено 10 танків Т-84БМ «Оплот», 3 з яких експлуатувалися особливо жорстоко: настріл гармати 350 пострілів, пробіг 3000 км, напрацювання двигуна 480 мотогодин за період з 2000 року по літо 2005 року. Решта сім танків в режимі: настріл 150 пострілів, кілометраж в межах 1000 км. Відмов в роботі вузлів та агрегатів виявлено не було. Державні випробування танка Т-84БМ «Оплот» завершені в квітні 2009 року і вже через місяць він офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ від 28 травня 2009 року.

Нижче ми привети основні технічні характеристики двох танків, які демонструють... Ай, та ви самі знаєте, що вони демонструють.

]]> admin Tue, 25 Apr 2017 15:39:59 +0300 15 поколінь лондонського таксі https://senfil.net/index.php?newsid=344 https://senfil.net/index.php?newsid=344
15 поколінь лондонського таксі

Оскільки, історія лондонського таксі розпочалася ще в далекому 19 столітті, то з урахування великої кількості наявних у нас матеріалів, ми постаралися коротко в стислій формі розповісти про кожне покоління.

Bersey Electric Taxi (1897)
Перші автомобілі-таксі в Лондоні були електричними. Їх введенню місто було зобов'язане молодому, 23-річному бізнесменові Уолтеру Берсі, який заснував компанію London Electric Cab Co і спроектував спеціальні електромобілі для використання в якості міських кебів. Машини з 3-сильним мотором могли проходити до 75 км між двома зарядками. Компанія розорилася в 1900 році.

15 поколінь лондонського таксі
Bersey Electric Taxi

Rational Cab (1904)
У 1903 році таксі в Лондоні з'явилися знову — вже бензинові. Аж до 1929 року ніякої системи і єдності не було, різні компанії закуповували різні автомобілі. На знімку — таксі марки Rational, також були Herald, Simplex, Sorex, Prunel, Fiat, Wolseley-Siddeley, Belsize, Humber, Austin, Argyll і Darracq. У них були різні компонування, і в принципі, їх пов'язував тільки обов'язковий чорний колір.

15 поколінь лондонського таксі
Rational Cab

Unic 12/14 HP Taxicab (1908)
Але абсолютна більшість лондонських кебів були зроблені французькою компанією Unic — до кінця 1910-х років «Юніки» становили до 80% всього рухомого складу. Ось такі старенькі «Юніки» їздили по Лондону аж до середини двадцятих (втім, були і більш нові моделі), щоправда, як вже говорилося, в чорному кольорі.

15 поколінь лондонського таксі
Unic 12/14 HP Taxicab

Beardmore Mk2 Super Taxi (1923)
У 1919 році шотландський промисловець Вільям Бердмор першим спробував отримати ексклюзивний контракт на таксі для столиці. Він представив першу модель Beardmore Mk1, потім у 1923-му модель Beardmore Mk2 Super, далі в 1927-му модель Beardmore Mk3 Hyper. Приблизно в цей час сформувалася і класична компоновка — місце поруч з водієм не мало сидіння, а служило для багажу.

15 поколінь лондонського таксі
Beardmore Mk2 Super Taxi

Morris G International Taxi (1929)
Основним конкурентом Бердмора була компанія Morris. Вона представила свою першу версію таксі в 1926-м, а в 1929-му випустила модель G, що відрізняється своєрідним компонуванням — пасажири сиділи багато вище водія і взагалі перебували в чудовому комфорті. Проблемою і Beardmore, і Morris була висока ціна одного таксікеба. Що підходило для звичайного автомобіля, але не годилося для таксі, призначеному для масових закупівель однією фірмою.

15 поколінь лондонського таксі
Morris G International Taxi

Austin 12/4 Taxi High Lot (1929)
В тому ж 1929-му з неба вдарив грім, тому що в боротьбу за монополію включилася компанія Austin, що випустила ідеальне таксі та потрапила в яблучко з першого разу. Гроші на розробку, компанії виділила велика лондонська компанія таксі Mann & Overton. Машина була зроблена дуже високою, людина могла практично стояти всередині. Це, вкупі з дуже низькою ціною, тут же вбило конкуренцію — Austin за кілька років видавив всі альтернативні компанії.

15 поколінь лондонського таксі
Austin 12/4 Taxi High Lot

Austin Low Loader (1934)
А ще через кілька років на моделях Austin з'явилася низька підлога, як у сучасних низькопідлогових автобусів. Лінійка з такою підлогою отримала найменування LL (Low Loader). Під цим найменуванням можна зустріти і більш старі 12/4, і нові шасі Austin. Тобто мова йшла саме про компонування, а на якому шасі це робилося — неважливо. Зовнішність машин 2-ї половини 30-х вже чимось віддалено нагадувала сучасні таксікеби.

15 поколінь лондонського таксі
Austin Low Loader

Austin FX3 (1948)
Після війни старі таксі вже безповоротно застаріли, і Austin представила дуже успішну модель FX3. У неї, як і раніше не було лівої передньої дверці (там було місце для багажу), задні двері, як і раніше, мали петлі на задній частині, тобто відчинялися для зручності пасажирів. Але при цьому машина була сучасною, більш витривалою і швидкою. Вироблялися такі кеби аж до 1958 року. Доречі, індекс FX3 має такий порядковий номер, тому що до того було два післявоєнних прототипи FX1 і FX2, але вони виявилися невдалими. Кузови для FX3 будував не Austin, а відоме кузовне ательє Carbodies, тобто це було спільне виробництво.

15 поколінь лондонського таксі
Austin FX3

Beardmore Mk7 Paramount Taxicab (1954)
Треба сказати, що компанія Beardmore так просто не здалася. Вона випустила моделі Mk4 Paramount, Mk5 Paramount Ace, Mk6 Ace і, нарешті, досить вдалу Mk7 Paramount Taxicab, що по компоновці практично копіювала Austin FX3. На той момент офіційної монополії не було, були лише певні вимоги до міських таксі, і в Beardmore їх дотримали. У ранніх версіях місце для багажу було відкрите, але на знімку пізня версія 1965 року (всього Mk7 виробляли до 1966-го і зробили близько 650 екземплярів), коли це обмеження зняли та з'явилася ліва дверця.

15 поколінь лондонського таксі
Beardmore Mk7 Paramount Taxicab

Austin FX4 (1958)
Нарешті, в 1958-му з'явилося саме канонічне лондонське таксі — те саме, проти зникнення якого так билися всі британські патріоти і прихильники дотримання традицій. Від FX3 автомобіль відрізнявся в першу чергу тим, що майданчик для багажу став закритим, плюс змінилося компонування — пасажири могли сидіти один навпроти одного. Ця машина з різними змінами проводилася аж до 1997 року, і в якийсь момент 100% лондонських таксі були саме FX4. У 1982 році компанія British Leyland практично припинила своє існування, але Carbodies перехопила падаючий прапор у Austin, і останні 15 років машина проводилася Carbodies FX4. Всього було вироблено понад 75 000 машин FX4.

15 поколінь лондонського таксі
Austin FX4

Carbodies FX4R (1982)
Ось на знімку вже машина виробництва Carbodies. Насправді компанія намагалася зробити свій хід, представляючи в різний час моделі Carbodies FX5 і FL6. Після перекуповування моделі FX4 у розореної Austin, компанія пішла в гору і регулярно вносила в модель різні удосконалення. Остання версія, вироблялася в 1990-і під назвою Carbodies Fairway. А в 1984-му ліцензію купив лондонський таксі-оператор London Taxis International (LTI) (той самий, згаданий раніше Mann & Overton) і налагодив своє виробництво під маркою LTI FX4.

15 поколінь лондонського таксі
Carbodies FX4R

MCW Metrocab (1987)
Ще в 1972 році Austin пропонували операторам нову, більш сучасну і відповідну часу своїм дизайном модель Metrocab, але ті відмовилися — FX4 всіх влаштовував. Після розорення Austin розробки були придбані компанією-виробником автобусів Metro Cammell Weymann (MCW), яка спеціально для виробництва легкових кебів заснувала бренд Metrocab і почала виробництво більш сучасних таксі — правда, все ж з тим улюбленим компонуванням. У 1989-му бренд перейшов до Reliant, в 1991-му — до Hooper, в 2001-му — до Kamkorp, а модель продовжувала проводитися аж до 2006 року і співіснувала з FX4. На знімку — Metrocab періоду Reliant.

15 поколінь лондонського таксі
MCW Metrocab

LTI TX1 (1997)
Коли було прийнято рішення про закінчення виробництва FX4, знадобилася заміна. LTI не стала звертатися до сторонніх виробників, тим більше вже маючи досвід виробництва FX4 своїми силами, і спроектувала модель TX1 — першу за багато років «офіційну» заміну (Metrocab все-таки був альтернативною моделлю). Основним завданням було збереження класичних форм і при цьому додання машині сучасного вигляду.

15 поколінь лондонського таксі
LTI TX1

LTI TX4 (2007)
Потім послідували оновлення — в основному, внутрішньої начинки, дизайн залишався колишнім. Моделі називалися TX2 і TX4. Остання, донині є основним таксі Лондона. Треба сказати, що в тому ж 2007 році компанію LTI придбала китайська Geely і почала випускати модель для китайського і не тільки ринку під брендом Englon TX4 (слово Englon для китайця співзвучно слову England).

15 поколінь лондонського таксі
LTI TX4

New Metrocab (2014)
Але не спала і компанія Kamkorp. У 2014-му вона відродила бренд Metrocab, представивши модель New Metrocab — перший в історії повністю електричний «чорний кеб» класичної компоновки. Таким чином, Kamkorp замкнула коло, повернувшись до витоків — електрокарам Bersey Electric Taxi.

15 поколінь лондонського таксі
New Metrocab

Надіємось, що вам сподобалася наша розповідь про історію лондонського таксі і ви залишите коментар чи поділитеся посиланням зі своїми друзями.

Всього найкращого!
Команда Senfil.]]> admin Wed, 12 Apr 2017 19:07:52 +0300 Tata Nano – найдешевший в світі автомобіль https://senfil.net/index.php?newsid=333 https://senfil.net/index.php?newsid=333
Tata Nano – найдешевший в світі автомобіль

Tata Nano – це автомобіль індійського автопрому, створений для їзди по вузьких міських вуличка. Це «маленьке диво» було представлене на внутрішньому ринку Індії в 2009 році. Але чути про цю дешевої машині довелося багатьом автолюбителям всього світу. Вартість Tato Nano становить 2000$.

Індуси при створенні такої машини заощадили буквально на всьому. Наприклад, у ній є тільки один склоочисник, одне зовнішнє дзеркало заднього виду, колеса кріпляться за допомогою трьох болтів (хоча дозволяється не менше чотирьох), немає ГУР, автомагнітоли, кондиціонера, подушок безпеки, двигун має низький ККД, максимальна потужність машини дорівнює 35-ти кінським силам при 5250-ти обертах. Розганятися може до 100 км/год, однак виробники рекомендують використовувати Tato Nano при 60 км/год.

Tata Nano – найдешевший в світі автомобіль

Великої всесвітньої слави таке авто не знайшло, оскільки володіє низьким рівнем безпеки. До того ж, багатьох покупців спочатку відлякувала занадто низька ціна – деякі автолюбителі порахували, що за таку ціну придбати щось хороше не вийде, навіть незважаючи на заяви автовиробників. Тому в 2013 році індійський автоконцерн прийняв рішення модернізувати Tata Nano і підвищити її ціну. Нова версія авто отримала хромований кузов, оснащені змінними ковпачками колеса, на передній панелі з'явилися ящички, була встановлена аудіосистема з Bluetooth, що дозволило машині«задерти» ніс.

Tata Nano – найдешевший в світі автомобіль

В результаті змін, ціна на неї стала змінюватись від 2500 до 3500 доларів. В Індії попит на цей маленький автомобіль спочатку був високим, але поступово почав знижуватися, і, причому досить серйозно.]]> admin Tue, 06 Sep 2016 15:41:24 +0300 7 найкращих електровелосипедів у світі https://senfil.net/index.php?newsid=332 https://senfil.net/index.php?newsid=332
7 найкращих електровелосипедів у світі

Велосипед – це справжній двоколісний друг, який при належному догляді, ніколи не підведе свого власника. Для велосипедиста немає нічого кращого, ніж колесити містом чи гірськими лісами, насолоджуватися природою, отримувати адреналін він проїзду небезпечних ділянок, стрибків через трамплін чи просто виконуючи якісь трюки.

Однак, яке б різноманіття відчуттів та задоволення не приносили класичні, горні, спортивні велосипеди в наше життя, з ним готові позмагатися сучасні електровелосипеди.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Велосипеди на електричній тязі вже давно не новина. Ще в далекому 1890 відразу декількома патентами була захищена конструкція електричного приводу, встановлюваного на велосипеді. Так, у 1895 році американцями був зареєстрований патент, який описує пристрій велосипеда оснащеного електродвигуном постійного струму, а вже у 1899 році Джон Шнепф розробив модель прямого приводу заднього колеса.

Протягом тривалого часу виробництво велосипедів на електротязі не приваблювало великих виробників. Лише завдяки початку стрімкого розвитку електроніки та акумуляторних батарей на початку ХХ-ст. вдалося зацікавити виробників і почати розвивати дану тему. Так, майже через 100 років, американська компанія Zike почала масовий випуск електровелосипедів.

7 найкращих електровелосипедів у світі

На початку 2000-х, електровелосипеди почали набувати широкого поширення по всьому світу, але завдяки високій вартості, специфічній зовнішності та невеликому запасу ходу від однієї зарядки, не стали таким ж популярними, як у свій час горні велосипеди.

На сьогоднішній день, рівень розвитку технологій настільки високий, що це породило велику кількість як маленьких компаній-стартапів так і великих виробників, які пропонують різноманітні електровелосипеди на будь-який смак та гаманець. Тож сьогодні ми відібрали для вас 7 найкращих електровелосипедів у світі.

Turbo Levo
Компанія Specialized запустила виробництво електровелосипедів ще в 2012 році, представив світу революційну модель Turbo. Однак, лише недавно розробники зробили рішучий крок на зустріч інноваціям у сфері велосипедних електродвигунів.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Нова серія з назвою Turbo Levo має 3 режими роботи: Turbo/Train/Eco. Дані режими відображають різну степінь автономності. Система дозволяє розподіляти навантаження між велосипедистом і мотором. Проще кажучи, якщо велосипедист втомився крутити педалі, то електронна система велосипеда може повністю або частково взяти на себе контроль над швидкістю.

Black Trail ВТ-01
Всі ми колись мріяли мати самий найкрутіший велосипед в районі. Але лише деяким це вдавалося. Тепер, якщо у вас в кишені завалялися зайві 60000€, нова модель Black Trail ВТ-01 може виконати цю мрію раз і назавжди. Можете не сумніватися, що у оточуючих очі полізуть на лоба при виді цього двоколісного монстра з рамою з вуглецевого волокна, аерокосмічного алюмінію, титану та магнію.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Завдяки електричному двигуну, цей дивовижний велосипед може розвивати швидкість до 100 км/год. Li-ion акумулятор вимагає всього 2,5 години для повної зарядки. Одного заряду вистачає на дистанцію до 193км. Єдиним мінусом в даному велосипеді є те, що власнику ВТ-01 доведеться реєструвати свого «друга» як мотоцикл, так як його швидкість перевищує швидкість мопеда з об’ємом двигуна 49 см3.

BMW Cruise e-bike
Даний велосипед поєднує в собі характерні риси стилю та комфорту BMW. Електровелосипед ввібрав у себе все найкраще від німецького концерну. Швидкий та екологічний засіб переміщення має вбудований електродвигун компанії BOSCH. По даним виробника, акумулятор ємністю 400W/h дозволяє проїхати велосипеду майже 100 км.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Повна зарядка батареї займає 3,5 години. Загальна вага даного транспортного засобу складає 22 кг. Варто зауважити, що у зв’язку з обмеженням швидкості для велосипедів, двигун буде допомагати крутити педалі лише до відмітки 25 км/год.

Gi FLYBIKE
Легкий, надійний, складаний. Саме таким задумали своє дітище виробники Gi Вike. Користувачі метафорично охрестили велосипед – алюмінієвою пір'їнкою. 17 кг в електричному варіанті 12 кг важить ручна модель. Що стосується охоронні системи, велосипед синхронізується з смартфоном власника і кожен раз коли власник віддаляється від велосипеда на більш ніж на три метри, автоматично активується система блокування коліс.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Електрична система FLYBIKE здатна допомагати велесипедисту протягом 65 км без необхідності при цьому крутити педалі. Його максимальна швидкість 25 км/год, так як у більшості країн це гранично допустима швидкість велосипеда в межах міста.

AUDI e-bike
Так як попит на електровелосипеди росте з кожним днем, а одним з недоліків є порівняно велика вага, то компанія AUDI вирішила зруйнувати всі стереотипи представивши світу легку симпатичну модель, яка ідеально підходить як для спортсменів, так і для любителів.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Низький центр ваги робить велосипед AUDI дуже маневреним та рухливим, а змінний Li-ion акумулятор повністю заряджається протягом 2,5 години. Варто відзначити, що деякі параметри велосипеда користувачі зможуть регулювати зі свого смартфону. Дискові гідравлічні тормоза і максимальна швидкість 80 км/год – ще два приємні аспекти цього вражаючого велосипеда.

Stromer ST2
Вуличний велосипед програє мотоциклу або машині в тому плані, що його легше украсти, однак це далеко не так, якщо ваш велосипед називається Stromer ST2. Нова модель перетворює життя злодія в кошмар. Stromer – це електричний велосипед швейцарського виробництва з вбудованим електричним двигуном, який допомагає крутити педалі при підйомах або завжди коли є в цьому необхідність. Але це не головне його достоїнство.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Перш за все, електровелосипед відрізняється серйозною охоронною системою, яка при кражі блокує колеса і починає безперебійно надсилати власнику сповіщення та GРS дані про своє місцезнаходження. 5 кілограмовий акумулятор знаходиться в спеціальному відсіку в рамі звідки його досить зручно діставати для підзарядки. Мотор потужністю 500W може розганяти велосипед до швидкості 45 км/год.

Like.Bike Hulk
Девіз моделі – стильний, швидкий, прохідний. Hulk - це класичний фет-байк, який створений для справжніх екстремалів та призначений для впевненої їзди по пересіченій місцевості. Велосипед має унікальні широчезні покришки 26х4.0 зі зниженим показником тиску, завдяки яким велосипед впевнено проїжджає по піску, снігу або м'якій траві.

7 найкращих електровелосипедів у світі

Дизайн Hulk демонструє справжню продуманість і стиль. Виготовлена з алюмінію рама Like.Bike Hulk – легка і міцна. Батарея розрахована на понад 1000 циклів та вбудована в нижню трубу рами. Вологоізоляція їх довговічність матеріалів виключає необхідність змащування. Електровелосипед оснащений системою управління pedalassist, яка дозволяє здійснювати підключення мікрокомп'ютером електродвигуна під час обертання педалей велосипедистом. Запас ходу електровелосипеда – 30-50 км.]]> admin Sat, 06 Aug 2016 15:35:26 +0300