Людина - Senfil.net - Цікавий журнал https://senfil.net/ ru Людина - Senfil.net - Цікавий журнал DataLife Engine 50 цікавих фактів про Олександра Македонського https://senfil.net/index.php?newsid=411 https://senfil.net/index.php?newsid=411
50 цікавих фактів про Олександра Македонського

Ми підготували для вас 50 цікавих фактів про Олександра Македонського, які дають прекрасну можливість дізнатися більше про великого завойовника.

#1: Олександр був учнем Аристотеля.
#2: У Олександра були очі різного кольору, карі та блакитні.
#3: У віці 16 років Олександр час від часу заміняв батька на троні, коли той виїжджав у державних справах.
#4: Здобув першу перемогу, у віці 18 років.
#5: Олександр Македонський був царем Стародавньої Македонії, фараоном Єгипту, царем Азії і перським царем.
#6: Батько Олександра, цар Македонії Філіп, був убитий, коли Олександру було 20 років - він став правителем у віці 20 років.
#7: Олександр був засновником понад семидесяти міст, двадцять міст він назвав на свою честь.
#8: Він вів успішну військову кампанію протягом 15 років, завоювавши багато країн, у тому числі Туреччину та Іран.
#9: Олександр вважається нащадком грецького героя Геракла по батьківській лінії та Ахілла по материнській.
#10: Ставши македонським царем в 336 році до н. е., Олександр убив всіх інших претендентів на престол, за винятком свого брата Аррідея, що страждав слабоумством.



#11: У Олександра було витягнуте обличчя та різкий голос.
#12: За історичними документами він був відомий своєю любов’ю до чистоти та завжди ретельно дотримувався особистої гігієни.
#13: Саме при Олександрі Македонському почався цілий історичний період, відомий як елліністична епоха.
#14: Олександр Македонський вважається найбільшим завойовником в історії людства.
#15: Армія Олександра Македонського налічувала всього 15 000 солдатів.
#16: Смерть Олександра залишається однією з найбільших таємниць стародавнього світу.
#17: Олександр відрізнявся особливою жорстокістю і імпульсивністю характеру.
#18: Олександр Македонський страждав від епілепсії.
#19: Тактичні схеми Олександра викладають у військових академіях та університетах усього світу.
#20: У Олександра Македонського, коли він помер, були найдорожчі похорони всіх часів. Всі похорони склали 600 000 000 доларів США в сьогоднішній валюті.



#21: Точна дата народження Олександра невідома. Історикам відомо тільки рік-356 до н. е.
#22: У Олександр Македонський мав двох синів - позашлюбний Геракл від Барсіни та Олександр від принцеси Бактрії Роксани.
#23: Справжнє ім'я Олександра Македонського-Олександр III Македонський.
#24: Олександр Македонський відомий своїми найбільшими військовими стратегами всіх часів, він не програв жодного бою.
#25: Коли Олександр помер, все його царство розпалося, і його земля була розділена на нові царства.
#26: Олександр просто не дбав про майбутнє свого царства. Він не потрудився стати батьком спадкоємця свого трону.
#27: Після раптової смерті Олександра всі його кровні родичі були вбиті.
#28: Досі існують суперечки про сексуальну орієнтацію Олександра Македонського. Проте у нього було три дружини: Роксана, Статейра II і Парісатіс II.
#29: Після перемоги над персами Олександр перейняв їх стиль одягу.
#30: Олександр назвав одне з міст ім'ям свого улюбленого коня Буцефала.



#31: Коли Олександр зайняв трон, він наказав убити всіх своїх суперників, щоб ніхто не намагався зайняти його нову посаду.
#32: Олександр вважав Геракла своїм кумиром.
#33: Коли Олександр вторгся в Персію, він прийняв політику працевлаштування персів до своєї армії.
#34: Основу для завоювань Олександра Македонського заклав його батько, Філіп II Македонський.
#35: У битві проти Персії армія Олександра Македонського втратила близько 1000 чоловік і вбила 30 000 персів.
#36: Першою дружиною Олександра Македонського була бактрійська принцеса Роксана, якій на момент заміжжя було всього 14 років.
#37: У 326 році до н. е. Олександр Македонський вторгся в Індію, прагнучи завоювати весь світ. Однак багато людей загинули, і його армія вирішила повернути назад.
#38: У день народження Олександра, одне з семи чудес стародавнього світу, Храм Артеміди, був спалений дотла.
#39: Олександр любив "Іліаду" Гомера і часто читав її; він навіть зберігав при собі екземпляр “Іліади” Гомера, який був подарунком від Арістотеля.
#40: У штабі Олександра, поряд з багатотисячною армією, перебували також вчені та історики.



#41: Згідно з легендами, той, хто розв'яже гордіїв вузол, пануватиме над Азією. Олександр розрубав вузол мечем.
#42: Після досягнення цілей в Азії Олександр Македонський здійснив ряд походів проти Сирії, Єгипту, Персії та Індії, додавши до своєї території нові землі.
#43: Крім Аристотеля, Олександр підтримував зв’язок з іншими відомими філософами того часу. Одного разу він підійшов до Діогена на міській площі і запитав: "Можу я що-небудь для тебе зробити? - Так, - відповів Діоген, - відійдіть убік. Ви заступаєте мені сонце." Олександр був в захваті від відповіді; він був зачарований і вражений відмовою Діогена.
#44: В цілому Олександр Македонський провів свою армію 11 000 миль і створив імперію, яка охопила більше 20 мільйонів квадратних миль.
#45: Олександр помер, коли йому було всього 32 роки.
#46: Відомо, що могилу Олександра відвідали Юлій Цезар, Марк Антоній, Октавіан та римський імператор Каракалла.
#47: Відразу після його смерті в 323 році до нашої ери, розпочався крах великої імперії Олександра Македонського.
#48: Під час своєї індійської кампанії Олександр Македонський знайшов плем'я, яке ще не відкрило вогонь.
#49: Тіло великого полководця було поховано в Олександрії.
#50: Після смерті його тіло зберігали в чані з медом.

]]> admin Sun, 22 Dec 2019 10:38:52 +0200 6 міфів про інтровертів https://senfil.net/index.php?newsid=406 https://senfil.net/index.php?newsid=406
6 міфів про інтровертів

Інтроверти – це глибокі особистості з чудовим абстрактним мисленням і тонким сприйняттям дійсності. Вони відрізняються багатим внутрішнім світом, на який орієнтована їхня психічна діяльність. Інтроверти заповнюють втрачену енергію не в процесі спілкування з іншими, а перебуваючи на самоті, зважуючи та аналізуючи різні ситуації з власного життя.

Нудьга і смуток
Мабуть, це найбільш поширений міф про людей такого психологічного типу. Багато хто впевнені, що вони завжди перебувають у поганому настрої, їм вічно щось не подобається, вони постійно бурчать і зляться на себе або оточуючих. І тут ми стикаємося з великою помилкою. Якщо інтровертам зручніше перебувати у власному світі, це не означає, що вони непривітні, некомунікабельні і злі особистості.

Відсутність комунікабельності
На перший погляд, інтроверти позбавлені всякого бажання і здатності до спілкування з оточуючими. Це далеко не так. Вони можуть бути ввічливими і добре вихованими. При цьому вони легко знаходять спільну мову з багатьма людьми. А причиною, по якій інтровертів вважають некомунікабельними, є їх бажання уникнути перебування в галасливих компаніях. Найбільше їм до вподоби відпочивати на самоті або з одним-двома найближчими людьми.

Невпевненість в собі і сором'язливість
Нічого спільного між зазначеними якостями й інтровертним типом характеру немає. Екстраверти теж можуть проявляти зайву боязкість і невпевненість. Тому твердження про те, що люди-інтроверти обов'язково будуть невпевненими в собі є великою помилкою.

Дивність
У народі гуляє думка, що інтроверти – люди, які прилетіли на Землю з іншої планети. Звичайно, це алегорія. Однак з боку вони дійсно виглядають «втраченими» і трохи усунутими. Незважаючи на те, що інтроверти не проявляють високу активність, вони виділяються з натовпу своєю нестандартною поведінкою, граціозністю та манерами. І навіть з урахуванням таких якостей їх не можна назвати дивними, вони такі ж, як і всі, просто особливі.

Ненависть до людей
У зв'язку з зовнішньою холодністю інтровертів, їх похмурим і часом злісним виразом обличчя, багато хто вважає, що в глибині душі вони відчувають ненависть до всіх, хто їх оточує. Неправда. Ці люди можуть бути турботливими, люблячими і ласкавими. Але усі ці почуття вони проявляють по-своєму. Так як вони воліють спілкування тільки з близькими людьми, багато їх знайомих і друзів навіть не підозрюють, якими вони є насправді.

Нещасні особистості
Так, інтроверти часто справляють враження побитих життям людей. Але це абсолютно не так. Просто вони радіють по-іншому. Екстраверти, наприклад, отримавши хорошу звістку, можуть буквально з першим зустрічним поділитися своєю радістю. З цією метою вони обов'язково обдзвонити всіх родичів, знайомих і друзів. А інтроверти радіють тихо, перебуваючи як би глибоко в собі. І повірте, від цього у них в душі не менше радості.



Екстравертів, які вічно кудись біжать, поспішаючи все встигнути, можна читати, немов відкриту книгу. Емоції, які вони відчувають, чітко відображені на їхніх обличчях. Так, така відкритість допомагає багато чого добиватися в житті. Інтроверти ж зовсім інші. Вони ґрунтовні і неквапливі, вдумливі і серйозні. І однозначно сказати, який же психологічний тип краще – відкритий і поверхневий або замкнутий і стабільний – неможливо. Адже всі ми унікальні, і на це питання можна відповісти тільки при детальному розгляді і сукупному аналізі характеру кожної конкретної людини.]]> admin Mon, 27 Aug 2018 20:17:25 +0300 Етапи розвитку відносин між чоловіком та жінкою https://senfil.net/index.php?newsid=401 https://senfil.net/index.php?newsid=401
Етапи розвитку відносин між чоловіком та жінкою

Деякі люди намагаються прискорити події і з першої стадії відразу ж «стрибають» на п'яту. Але така наполегливість і стрімкість ні до чого хорошого привести не може, так як все повинно мати свій час, своє місце та свій ритм. Отже, давайте розглянемо усі п'ять етапів розвитку відносин між чоловіком і жінкою.

Е1: Потяг
Дві людини зустрічаються. При цьому сильну половину приваблює зовнішність, а слабка половина віддає перевагу інтелекту. Тут потрібно враховувати, що, відчуваючи симпатію до однієї жінки, чоловік у цей же самий час відчуває фізичний потяг до багатьох інших. Дана особливість чоловічої психіки зовсім не є чимось ганебним та аморальним. Сильна стать потребує енергії, а отримує її, дивлячись на привабливі жіночі форми.

Що стосується прекрасних створінь, то для них чоловіча зовнішність не є визначальною. Жінка у главу кута ставить відповідальність, сумлінність, інтелект. Коли ж вона заявляє, що полюбила з першого погляду, то це означає тільки одне – про чоловіка вона навигадувала казна-чого і присвоїла йому ті переваги, які хотіла б у ньому бачити.



У жінки було занадто мало часу, щоб добре дізнатися партнера, тому замість об'єктивної інформації вона починає керуватися фантазіями і уявою. У такій ситуації дама може знехтувати наступними етапами розвитку відносин і почне прагнути до серйозної і тривалої зв'язку, що, природно, є помилкою. Слід зауважити, що перший етап є фундаментом, а все інше являє собою конструкцію, яку вінчає дах. Але дах не буде триматися над фундаментом без проміжних ланок.

Е2: Невизначеність
Це дуже важлива стадія, яка складається з сумнівів, коливань і терпіння. Характерна вона тим, що чоловік віддаляється від жінки. Ситуація цілком нормальна, так як будь-яка людина піддається сумнівам. Але чим далі сильна половина віддаляється від слабкої, тим сильнішими стають сили тяжіння.

Однак багато дівчат цього не розуміють. Їм не вистачає витримки, щоб почекати якийсь час. Деякі з них починають думати, що все закінчилося, так і не розпочавшись. Частина з них починає підшукувати собі іншу пару, а інші прекрасні створення спантеличують своїх обранців питаннями про ставлення до себе. Але чоловікові відповісти дуже складно, так як він сам ще нічого не знає. На даному етапі потрібно просто чекати. Тільки в цьому випадку все складеться найкращим чином.

Е3: Бути єдиною і єдиним
Ця стадія відносин настає після подолання етапу невизначеності. Тепер обоє абсолютно впевнені, що хочуть бути разом. Сумніви і тривоги відходять на другий план, а партнери починають пізнавати один одного все краще і краще.



Е4: Єднання душ
Це одна з найважливіших стадій у відносинах, так як партнери відкриваються один перед одним на духовному рівні. Відбувається таке від повної взаємної довіри. До 4-го етапу кожен старався виставити на показ свої достоїнства, ретельно приховуючи при цьому недоліки. Тепер же прийшов час розкритися повністю. Але якщо люди тягнуться один до одного, то їх недоліки будуть виглядати не настільки значимо, як у перші дні знайомства. В той же час не варто все про себе розповідати, як на сповіді. Є певні життєві моменти, про які ніхто не повинен знати.

Е5: Переддень шлюбу
Дана стадія характеризується близькими довірчими відносинами. Чоловік і жінка вважаються чоловіком і дружиною. Але в той же час ще залишається можливість все припинити. Якщо б люди правильно використовували п'ятий етап, то статистика розлучень була б на порядок нижче. Проте не кожен має мужність зізнатися собі в тому, що поки ще не знайшов споріднену душу. Слід зауважити, що знайти другу половинку душі дуже складно, але якщо вона дійсно знайдена, то Вас чекає довге спільна щасливе життя і смерть в один день. А щоб таке сталося, треба шукати і сподіватися на удачу.]]> admin Mon, 30 Apr 2018 13:51:56 +0300 7 людей з якими нам доведеться розлучитися https://senfil.net/index.php?newsid=393 https://senfil.net/index.php?newsid=393
7 людей з якими нам доведеться розлучитися

Друг, якого не цінили
З Нікою ми зустрілися в університеті і відразу ж подружилися. Мені здавалося, це дружба на все життя. Але після університету наші дороги розійшлися. Я поїхала в Палермо (Сицилія), щоб будувати кар'єру. Ніка поїхала додому і набагато раніше за мене вийшла заміж та стала матір'ю.



Йшли роки, і здавалося, що у нас залишалося все менше спільного. Я віддалялася від неї, перестала відповідати на дзвінки. Я була занадто молода, щоб зрозуміти, що старі друзі — це ті, хто можуть нагадати нам про те, якими ми були колись. До мене тоді не доходило, що жодні наші успіхи, ніякий прогрес не скасовують близькості з тими, хто пам'ятає нас на старті і допомагає побачити, який шлях ми пройшли. Я ще не знала, що в дружбі є речі важливіші, ніж схожість життєвого шляху. Наш душевний зв'язок з Нікою був набагато важливішим.

Людина, яку ми не можемо впустити в своє життя
Закрийте на хвилину очі і уявіть його. Нетреба вимовляти його ім'я вголос. Можливо, ви заміжня чи він одружений. Або ви обоє вільні. У своїх фантазіях ви іноді малюєте собі, яке могло бути життя з ним. Проте в реальності не готові зруйнувати заради нього своє благополуччя. Коли ваші погляди зустрічаються, ви обидва розумієте це.



Іноді ви думаєте: що такого страшного, якщо ми дозволимо собі щось більше? Але ви знаєте відповідь і тримайте дистанцію. Розлучіться з цією фантазією. Це довго не триватиме. Тепер відкрийте очі і подумайте про те, як вам би пощастило.

Втрата яку ви не очікували
Як говорив Будда, життя — страждання. Любити — означає втрачати. Природний порядок речей такий, що ми втрачаємо батьків, як правило, коли самі ми вже дорослі. Але не завжди це так. Я була зовсім молодою, коли мій батько загинув в автокатастрофі. У мене не було шансу з ним попрощатися. І він не зміг побачити, як з важкого підлітка я перетворилася на цілком розумну жінку. Я знаю, він турбувався про мене, і завжди це пам'ятаю. Однак його смерть змінила мене, допомогла мені вибрати правильний шлях. Я жила так, щоб він міг мною пишатися.



Ці раптові втрати, травми залишаються в нас, стають частиною нас. Який-небудь звук або запах може миттєво повернути нас у той страшний день. Наша вразливість нікуди не поділася, і вона така прекрасна, така людяна.

Людина, якою ми хотіли бути
В дитинстві я мріяла стати актрисою. Я думала, що буду жити в Нью-Йорку, в хмарочосі, з чоловіком і п'ятьма, а може, і шістьма дітьми, що я не буду рахувати гроші. Можливо, у мене навіть буде свій літак. І ось я виросла. Я волію жити за містом. Я вийшла заміж, але у мене тільки одна дитина. Ми з чоловіком багато працюємо, щоб звести кінці з кінцями.



Це життя — насичене, недосконале, складне і приносить мені задоволення. Мені воно подобається. Але для того, щоб його збудувати, мені треба було розлучитися зі своїми фантазіями, взятими з глянцевих журналів. Відмовитися від надуманих уявлень про те, хто я. Щоб жити повним життям, нам доведеться втратити ту версію себе, яку ми собі нафантазували, відкинути її, тому що вона нам більше не потрібна. І замінити її іншою.

Ненадійний друг
Кожен з нас пережив це хоча б раз, а хтось і не раз. Друг, з яким ми могли сміятися чи плакати разом, працювати пліч-о-пліч, і все ж десь у глибині душі, чисто інтуїтивно, ми відчували, що він не цілком на нашій стороні. Він міг бути дуже хорошою людиною. Можливо, він не хотів заподіяти нам біль. І все ж він це зробив.

Втрата, яка все ближче і ближче
Коли померла моя мама, я сама вже була матір'ю. Її смерть була повільною, ми розуміли, що до цього йде. Але це аніскільки не полегшило втрати. Ця смерть, розтягнута в часі, ми заздалегідь її бачимо і уявляємо собі життя без цієї людини. Ми звикаємо жити з цією скорботою. Ми змушені жити, відчуваючи себе безпорадними.

Наш психотерапевт, вчитель, помічник в якому ми більше не потребуємо
Бувають відносини, у яких є «термін придатності», або, принаймні, має бути. У наших стосунків з психотерапевтом цілком конкретне завдання — він повинен допомогти нам вирости, і коли це станеться, відносини повинні припинитися. У певних випадках це тісний зв'язок з людиною, яка так багато для нас зробила, може перерости у щось інше, наприклад в дружбу.]]> admin Sat, 10 Feb 2018 22:30:56 +0200 Вплив музики на мозок людини https://senfil.net/index.php?newsid=390 https://senfil.net/index.php?newsid=390
Вплив музики на мозок людини

Вчені одного з каліфорнійського університету вирішили провести експеримент на 36-ти студентах, які навчалися в цьому самому університеті, щоб з'ясувати як впливає музика на мозок людини. У чому полягала суть експерименту: спершу студенти проходили тест на визначення рівня IQ, щоб потім провести які-небудь зміни. А потім студенти прослуховували сонату Моцарта.

І яке ж було здивування, коли повторний тест, його провели одразу ж після прослуховування, показав збільшення розумового розвитку на 8-9 балів. Однак через 15-20 хвилин показники знову поверталися на своє місце. Але вчених це ніяк не засмутило, а навпаки дозволило довести, що саме спокійна музика впливає на збільшення IQ. Причому було також доведено, що при довгостроковому і постійного прослуховування такої музики у людини може стійко піднятися інтелектуальний ріст.



Якщо ви погано запам'ятовуєте тексти або погано вчитеся, то можете спробувати перед заняттями в школі або вдома прослухати мелодії, ритм яких становить близько 60 ударів на хвилину. Саме після прослуховування такої музики настає ідеальний стан для навчання. Так як мозку не заважають ніякі сторонні звуки і тіло під такий ритм повністю розслаблено.

Хотілося б також підкреслити, що після прослуховування музики бароко дуже добре запам'ятовується і засвоюється інформація. Вчені не обійшли стороною і цю музику, вони також провели кілька експериментів над студентами. Суть експерименту в тому, що студенти повинні були запам'ятовувати іноземні слова. Під музику бароко читалися фрази іноземною мовою з інтервалом у чотири секунди. Варто відзначити, що ритм музики був 60 ударів в хвилину. І як показали результати експерименту, студенти лише за один день запам'ятовували від 60 до 500 слів іноземних слів.

В університеті штату Айова також проводилися дослідження, які були пов'язані з процесом роботи мозку і впливом на нього музикою бароко. По закінченні досліджень було ясно, що у студентів швидкість запам'ятовування текстів після прослуховування збільшувалась на 27%, а зростання швидкості навчання на 23%.



Коли ми починаємо відчувати втому або тупіємо на очах, то в цей час електричний потенціал нашого мозку дуже ослаблений. І клітини мозку також як і батарейки повинні постійно підзаряджатися. Прослуховування звуків високої частоти, приблизно, 5000-8000 Гц є одним із способів підзарядки. Цю теорію довів один відомий вчений Томатіс. Під час прослуховування високочастотних звуків клітини внутрішнього вуха є своєрідними генераторами мозку. Томас проводив багато досліджень, які були пов'язані зі звуками. Отже, аналізуючи свої багаторічні дослідження, Томатіс зрозумів, що саме музика Моцарта, григоріанський спів, музика бароко поєднують в собі найкраще кількість звуків потрібного частотного діапазону.

До речі, важкий рок має найменшу кількість таких звуків. Варто відзначити головну думку: Альберт Ейнштейн вже в шістнадцять років грав на скрипці, а в свої 14 імпровізував на фортепіано. Він завжди був завзятим скрипалем, протягом усього життя. Швидше за все, саме любов до музики є результатом розумових особливостей мозку Альберта Ейнштейна.]]> admin Tue, 23 Jan 2018 21:59:24 +0200 Чому ми забуваємо події з минулого? https://senfil.net/index.php?newsid=388 https://senfil.net/index.php?newsid=388
Чому ми забуваємо події з минулого?

«Важливо, щоб мозок забував неактуальні деталі і натомість зосередився на речах, які допоможуть приймати рішення в реальному світі», сказав Блейк Річардс, співавтор даного дослідження.

У статті, яка була опублікована в журналі «Neuron», вивчалася наукова література з приводу збереження пам'яті і забудькуватості або швидкоплинності. Недавнє дослідження, відкрило механізми мозку, які сприяють забування, показує, що це важливий компонент нашої пам'яті, що стосується якості пам'яті.

Мозок зберігає найбільш цінну інформацію, відкидаючи решту для оптимізації прийняття рішення.

«Ми знайшли численні свідоцтва недавнього дослідження, що існують механізми, які сприяють втраті пам'яті, і вони відрізняються від тих, що беруть участь в збереженні інформації», говорить Пол Франкленд, співавтор дослідження.

Одним з таких механізмів є ослаблення або усунення синаптичних зв'язків між нейронами, де закодовані спогади. Іншим механізмом є утворення зі стовбурових клітин нових нейронів. Таким чином, оскільки нові нейрони об'єднані в гіпокамп, нові сполуки замінюють спогади, що зберігаються в цих ланцюгах, тому діти забувають так багато інформації, так як їх гіпокамп не припиняє створення нових нейронів.

Використовуючи принципи навчання, вони визначили, що взаємодія між запам'ятовуванням і забудькуватістю в людському мозку, що дозволяє нам приймати більш зважені рішення, засновані на пам'яті.

По-перше, забудькуватість дозволяє нам адаптуватися до нових ситуацій, відпускаючи застарілу і потенційно вводячу в оману інформацію, яка вже не може допомогти нам.

По-друге, стирання з пам'яті минулих подій дозволяє узагальнити минулі події стосовно до нових. Стосовно до штучного інтелекту це відомо як «регуляризація» і «робота» шляхом створення простих комп'ютерних моделей, які віддають пріоритет основній інформації, але усувають деякі деталі, що дозволяє більш широке застосування.

Пам'ять у людському мозку працює аналогічним чином. Отже, середовище, що постійно змінюється, може вимагати щоб ми пам'ятали менше старого.]]> admin Sun, 07 Jan 2018 18:37:49 +0200 Жіночі історії: Як я втратила сенс життя https://senfil.net/index.php?newsid=387 https://senfil.net/index.php?newsid=387
Жіночі історії: Як я втратила сенс життя

Ми повечеряли і він запропонував мене провести додому. Я погодилася. Ми вийшли з кафе. Було вже доволі пізно і він сказав, що краще відвезе мене додому. Я трошки злякалася, але на той момент вже повністю йому довіряла. Ось така я була наївна і довірлива. Ми підійшли до його машини. Це було доволі дороге авто і я попливла. Він заїхав за букетом квітів (мені давно ніхто не дарував квітів) і відвіз мене додому. На той момент я вже закохалася в нього. Ми попрощалися, але вже наступного ранку він зателефонував мені і запропонував поснідати разом. Звісно, я погодилася. Так і почалася нова сторінка мого життя.

Він робив мені дорогі подарунки, говорив компліменти, водив в ресторани… На той момент я вже повністю вважала себе одним цілим з ним. Мої батьки були дуже раді за мене і казали, щоб нів’якому разі не втратила такий шанс. Подруги відкрито заздрили, що не кожній вдається знайти заможнього хлопця з машиною і квартирою, який би любив по-справжньому. Я була повністю затьмарена цим всім і навіть не задумувалася про іншу сторону медалі. Через пів року він запропонував мені одружитися і я погодилася.

У нас було розкішне весілля, було багато гостей. В медовий місяць ми поїхали закордон, об’їздили кілька країн. Я відчувала себе самою щасливою. Щасливою…



Час йшов, букетний період давно пройшов, почалася повсякденна рутина. Ми сварилися, мирилися і так по-колу. Щодня він відвозив мене в університет, а після пар забирав. Мені заздрили всі одногрупниці, а я сприймала це як турботу. Вечорами ми дивилися фільми але більшість вільного часу він відкуплявся від мене та відправляв на шопінг. Я була не проти.

Пізніше я влаштувалася на роботу в одну з великих консалтингових компаній. Мій чоловік віднісся до цього доволі специфічно. Він був взагалі проти того, щоб я десь працювала, а мені ставало все більш скучно та хотілося якогось різноманіття.

Ранок у нас починався з того, що я готувала сніданок, прасувала йому одяг, всяк піклувалася про те, щоб мій обранець відчував мою турботу та любов. Шкода, що він сприймав це як належне. Він вже був не тим, за кого я виходила заміж. Навіть близько… З кожним днем він став все більш дратівливим та нестерпним але я згадуючи ті приємні моменти букетного періоду – продовжувала його кохати всією душею. З часом я все більше почала звертати увагу на те, що він всяк мене обмежує та контролює. Пізніше почав піднімати на мене руку. Заставив видалитися з усіх соціальних мереж, почав закатувати мені скандали через те що я спілкуюся з чужими чоловіками, ревнував навіть до продавців в магазинах. Я всяк пробувала з ним розмовляти про те, що все що він вигадує собі – це лише його фантазія, і що я вірна йому та безмежно кохаю його.



Так пройшов рік сумісного життя з цією людиною. Постійний контроль, скандали і відкупи грошима – це все що я отримала після весілля.

Час йшов. Я отримала підвищення на роботі, як в плані кар’єрного росту так і фінансового. Я дивилася на своїх дівчат і бачила в їх очах жіноче щастя, бачила свободу, розкованість. В свою чергу, відчувала себе поруч з ними якось дискомфортно. До одного моменту…

Якось йдучи коридором зі мною привітався один хлопець. Ми переглянулися, він усміхнувся і пішов далі. Я не придала цьому ніякого значення. Через кілька днів повторюється аналогічна ситуація. Ну привітався, то й привітався – просто правила етикету. Трошки пізніше ми були на конференції і раптово наші погляди зійшлися… Ми кілька секунд дивилися один на одного не відриваючи очей. Його погляд пронизав мене. Він усміхнувся і відвів очі, а по мені пробігло тепло. В той день почалася нова сторінка мого життя, але я ще не здогадувалася про це.

Ми кілька тижнів віталися і переглядалися, але в силу своєї сором’язливості, я не наважувалася познайомитися з ним, а його, скоріш за все, зупиняла обручка на моїй правій руці. Начитавшись порад з інтернету, я всяк пробувала натякнути йому на те що я відкрита до знайомства, але він не наважувався зробити перший крок. Він був загадковим для мене, від його погляду у мене пробігали мурашки по шкірі, від його усмішки ставало так тепло на душі… Інколи, після зустріч з ним я не могла по пів дня налаштуватися на роботу. Не йшло нічого, всі думки були лише про те, щоб просто заговорити з ним, але в той же момент я згадувала, що дома мене жде людина, з якою я одружена. Це відчуття безвихідності рвало мене з середини, я не могла нічого з собою вдіяти. З однієї сторони чоловік, а з іншої «загадка». І я вирішила зробити перерву. Взяла відпустку, ми з чоловіком поїхали відпочивати закордон. Старалася не думати про хлопця з роботи і наче все виходило. Два тижні пролетіли незамітно.



Вийшовши на роботу я зустріла «загадкового» хлопця але у відповідь на його вітання – промовчала. Старалася вести себе холодно і гордо.

І якось одного дня так співпало, що я йшла додому сама, а тут він іде. Я старалася не звертати уваги і раптово він заговорив до мене. У мене відібрало дар мови. Я не знала що робити, що сказати, і взагалі для мене це було крайнє несподівано. Я промовчала і лише прискорила крок. Він йшов позаду і думав яка ж я дурепа. А у мене в голові був дурдом. Я кілька раз обернулася назад і все ж таки знайшла сили заговорити з ним. Так ми познайомилися. Посміялися. Він провів мене до метро і пішов в невідомому напрямку. У мене так піднявся настрій, що хотілося співати і танцювати, я відчувала себе не заміжньою жінкою, а тою наївною студенткою, що стояла на зупинці. Я нічого не могла вдіяти з собою, мені було так тепло на душі до моменту дзвінка чоловіка.

Наступного ранку я встала раніше, поробила щоденні справи і почала прихорошуватися, чоловік поки нічого не підозрював. Він з вечора думав, що я зійшла з розуму і просто продовжив спати. Я швидко зібралася і поїхала на роботу. Прийшовши на роботу, я побачила кілька цукерок і записку: «Я на кухні». Я кинула все і побігла. Ми пили чай, розмовляли про всякі цікаві теми, розказували історії з дитинства, жартували, фліртували. Мені було так добре, що я навіть не звернула уваги як швидко летів час, за який мій чоловік вже встиг кілька раз зателефонувати на скинути гнівні смс. Якщо чесно, в той момент мені було геть всеодно, і на чоловіка, і на роботу. Я просто хотіла чути приємний голос свого нового знайомого. Ввесь день я була сама не своя, ніхто не міг зрозуміти мого загадкового хорошого настрою.

Ближче до кінця дня, мій друг запропонував мені прогулятися – я погодилася. Але під вечір мої плани зламав чоловік, який приїхав за мною на роботу. Я поїхала додому, нічого не пояснюючи і не прощаючись. Всю дорогу мої думки були про нього, а чоловік, як завжди, бурчав і лаяв мене за те, що поїхала на роботу сама. Лаяв за те, що я мовчки дивлюся у вікно, лаяв за те, що сніданок пересолений... Зупинився тільки, коли побачив сльози на моїх очах. Він просто замовк і дивився на дорогу, а я нічого не могла з собою зробити, я мовчала, а сльози текли річкою. Я проплакала майже всю дорогу додому. Я думала лише про «нього»… Про «його» голос, «його» погляд, усмішку. Я відчувала себе справжньою жінкою на роботі і рабинею вдома. Вдома мене чекав ще один скандал але я просто пішла в іншу кімнату і лягла на дивані. А він пішов дивитися телевізор. Я проплакала до півночі, мені не хотілося нічого крім по-швидше прийти на роботу. І ось, коли я вже трошки почала заспокоюватися, а сон почав брати верх – приходить смс-ка він «його»: «Красуне, не хвилюйся, все буде добре.» Мені зразу стало тепло на душі і я ще годину не могла заснути.



Наступного ранку чоловік привіз мене на роботу та близько пів години ще стояв під офісом. Що він ждав там, я не знаю, та і не цікаво було так як мене на столі очікували нові цукерки. Знову сніданок, знову «він», знову хороший настрій. «Він» нічого не запитував про вчорашнє та і я не хотіла нічого говорити. Ми сиділи на кухні, слухали музику, гралися літачками, обговорювали різні цікаві історії, а я по-троху відходила від вчорашнього. Справи наладжувалися.

Вечором нам вдалося прогулятися. Це був незвичайний для мене осінній вечір. Ми гуляли парком, їли солодку вату, сміялися, збирали листочки і раділи кожній секунді, проведеній разом.

Час йшов. Дома пекло, а на роботі рай. З чоловіком ми щодня все більше віддалялися. Він просто не сприймав мене як жінку. Та яку жінку, молоду дівчину… Йому потрібна була домогосподарка з бонусною функцією і все. «Він» же мене розумів з пів слова, «він» звертав увагу на всі дрібниці, «він» нічого поганого в мою сторону не сказав, «він» кохав мене, а я його. І це вже було щось серйозне. Я постійно думала про «його», згадувала кожну деталь, кожне слово сказане «ним». «Він» звертав увагу на моє волосся, на мої руки, на мій одяг, «він» щодня мій ранок робив приємним і незабутнім.

Пройшов певний час і настав мій День Народження. Я з нетерпінням чекала походу на роботу. Мені не потрібні були подарунки – мій подарунок вже був там. Зранку я отримала подарунок від чоловіка. Що мене здивувало – це був новенький телефон і букет троянд. Він привітав мене, почав вибачатися про все погане що він раніше наговорив і пообіцяв, що з цього дня все буде як при нашому знайомстві. Я не повірила йому, але зробила вигляд. Мені непотрібно було все як тоді, мене вже влаштовувало те що зараз. Я не відчувала до нього нічого. Абсолютно нічого. Єдине що мене тримало – штамп у паспорті та відсутність свого житла.

Старий телефон чоловік забрав і сказав, що він більше мені не треба, а я ще нічого не підозрівала (це була моя велика помилка).



Прийшовши на роботу, я побачила в себе на столі коробку моїх улюблених цукерок і…, о Боже, ромашки. Ромашки!!! Я їх просто обожнюю. Я нікому не казала, що вони мені дуже подобаються, я навіть не уявляю звідки «він» дізнався про це. Я пройшлася по офісу, але «його» ніде не зустріла. В свою чергу, мене привітали колеги, але «його» ніде не було. Наче і святковий день, а мені якось не святково. І тут в обід приходить смс-ка. Я кидаю все, біжу до нього, хочу стільки всього сказати, але він показує, щоб я мовчала, бере мене за руку і ми закриваємось в туалеті. Я ще не встигла зрозуміли щось, як його гарячі губи пристрасно почали цілувати мене. Це був перший наш поцілунок за стільки місяців знайомства. Мене просто рвало на шматки, метелики в животі виривалися на волю коли «він» цілував мою шию, коли «його» руки тримали мою талію, коли гладили моє волосся, коли… Це були найпрекрасніші хвилини мого життя. Я відчувала себе на сьомому небі, я була настільки щаслива і задурманена, що мені було всеодно на все, застукають нас, не застукають, донесуть чоловіку чи ні. Я насолоджувалася, а ноги підкошувалися. Думаю, дівчата мене зрозуміють.

І тут роздався телефонний дзвінок. Телефонував чоловік і сказав, що сьогодні раніше забере з роботи, бо мене вдома чекає сюрприз. Мене дійсно чекав сюрприз, але не вдома, а на роботі. Я не хотіла нікуди їхати, а хотіла залишатися зі своїм «коханим» і сказала чоловіку, щоб не ображався, але я буду пізно (з дівчатами кудись там іду). Він не подав вигляду, що образився, але злість в його голосі була.

Вечором ми пішли відсвяткувати мій День Народження. Надворі йшов сніжок, ми дурачилися, кидалися сніжками, цілувалися, качалися в снігу. Я була настільки щасливою, що готова була віддатися йому прямо тут але він навіть не натякав. І тут сталося щось неочікуване. Задзвонив телефон – телефонував чоловік. Він запитав у мене що я роблю в парку і чому не з дівчатами святкую. Я розгубилася і не знала що сказати, я почала брехати, що ми з дівчатами вирішили в парку пройтися але було вже пізно. Він з двома своїми друзями йшли нам на зустріч. Один з них вдарив мого «коханого» по голові і той впав, а мене скрутили і потягли в машину. Я кричала як могла, але ніхто не прийшов на допомогу. Всі лише проходили стороною і спостерігали. Мені зв’язали руки і заперли в машині, а коханого вкинули в багажник. Від страху я втратила свідомість.

Прийшовши до свідомості я опинилася в себе в ліжку, поруч сидів чоловік. Він нічого не говорив, а лише дивився на мене. Я запитала, що він зробив з «ним»? Він мовчав і лише дивився. В його погляді була ненависть і холод. Я почала кричати, плакати і бити його руками по плечам але він дивився на мене мертвим поглядом і вдарив по лицю. Мені стало боляче і я розплакалася ще сильніше. Я була абсолютно безсила проти цієї кремезної стіни. Я проклинала той день, коли познайомилася з цим тираном…



Він дивився на мене і потирав руки. Я запитала у нього чи він радий? Чи він радий тому що приносить мені одну біль, що мене б’є та принижує, що вважає мене своєю власністю…? Він вдарив мене ще раз по лицю і почав рвати на мені одяг, я кричала що було сили, але він накрив мене подушкою і почав ґвалтувати. Я закашлялася, мені було боляче і важко дихати. Потім він прибрав подушку, закрив мені рот рукою і робив своє діло. У мене не було сил чинити супротив, я просто лежала і плакала. Я до останнього надіялася, що зараз хтось ввірветься в квартиру і все закінчиться, я надіялася, що це лише кошмарний сон. Кожна хвилина тривала вічність. Він потягнув мене за волосся і кинув на підлогу, почав ображати і закричав: «Ну що, подобається? Давно, кажеш, не було гострих відчуттів?» Він пішов до бару, взяв бутилку з чимось і почав лити на мене. Кричав: «Я дезінфікую тебе від грязі!», – і голосно сміявся. Я втратила свідомість.

Був ранок, у мене все тіло боліло і було в синцях. Дуже боліла голова. Я лежала на підлозі, а він п’яний спав на кроваті. Я пішла у ванну і злякалася свого відображення в дзеркалі. Все лице було в гематомах. Я розплакалася. Я одяглася і пішла куди очі гляділи. Єдине що у мене було в голові – це де мій «коханий»? Що з ним вони зробили? Я телефонувала йому, але телефон був вимкнений, я писала смс-ки, я дзвонила на роботу, але ніде його не було. Я пішла пройтися по набережній. Я йшла і плакала. До мене підходили прохожі і цікавилися чи не потрібна мені допомога, але я йшла мовчки і нічого не могла сказати. В голові у мене було лише одне – «він».



Я була шокована, коли в кінці набережної побачила машину чоловіка. Я була настільки злякана, що ви навіть не уявляєте. Ця сволота вийшов з машини з букетом троянд і просто стояв чекав поки я підійду до нього. Я не могла зрозуміти, як він мене знаходить, як він знає де я? Я розвернулася і пішла в іншу сторону, розтворилася в натовпі.

Через деякий час приходить смс-ка: «Вибач мене. Давай збудемо про все що було вчора і я скажу де «він». Я написала, що розмову продовжу з ним тільки після того, коли побачу «коханого» живим неушкодженим. Він написав адресу де мій «коханий». Я щосили лечу до нього, знаходжу, підхожу, обіймаю, цілую, але він ввесь побитий і безсилий. Він дивився на мене таким безпомічним поглядом, а я просто плакала.

В той день я другий раз продалася в рабство, лише заради того щоб «його» не чіпали.

Зійшли синці, чоловік відвіз мене на роботу. Я так надіялася побачити «його», але мені сказали, що «він» звільнився і ніхто не знає де «він» зараз. Вже звично для мене, на столі лежали цукерки і записка: «Кохана, я завжди поруч».

----------------------------------------------
Редакція Senfil.net дякує Вікторії, яка змогла розкритися та поділитися історією зі свого життя. Надіємось, що вона все ж таки зможе пережити все це та знайти свого коханого.]]> admin Sat, 30 Dec 2017 21:23:39 +0200 Чому серце знаходиться ліворуч? https://senfil.net/index.php?newsid=380 https://senfil.net/index.php?newsid=380
Чому серце знаходиться ліворуч?

Ніщо в людському організмі не є випадковим, так само як і положення центрального органу серцево-судинної системи. У кожного органу є певне місце, щоб забезпечити правильне функціонування організму, і тепер учені відкрили механізм цієї тонкої природного техніки: серце розташоване ліворуч через силу штовхання, яку генерує група клітин розташована з правої сторони, про це докладно описано в дослідженні, опублікованому в журналі «Nature».

Знахідка була відкрита групою дослідників з Відділення нейробіології Університету Аліканте, яка спостерігала за ембріонами тварин, а саме за біологічним процесом, який поміщає кожен орган у відповідне місце, щоб забезпечити його належне функціонування та ідеальну узгодженість з венами й артеріями.



Зокрема, ці асиметричні рухи більш помітні праворуч, які призводять до зміщення серця у хребетних. Ці рухи відбуваються завдяки імплікації певних генів. Механізм спостерігається у різних видів, так що це також можна екстраполювати і на людей.

Під час ембріонального розвитку серце, як і всі органи, з'являється посередині тіла, а потім зміщується на своє місце. Вченим цей процес до цих пір був невідомий. Проте вважалося, що на правій стороні є серія сигналів, які придушуються на користь тих, які знаходиться на лівій стороні, що створює асиметрію.



Але дослідження проливає світло на те, що бере участь у цьому життєво важливому механізмі: ключ знаходиться в генах, які викликають рух клітин. Вони виробляють білки, які відповідають за перетворення стаціонарної клітини в мобільну. Ці гени мають основоположне значення для ембріонального розвитку, оскільки, як дослідники описали, якщо ці білки не працюють, ембріон не розвивається.

Цитата: Анджела Нієто, керівник дослідження
«На ранніх стадіях ембріонального розвитку існує багато клітин, які з'являються дуже далеко від їх початкового положення і змушені подорожувати на великі відстані, щоб дістатися до місця призначення».




У дослідженні, проведеному з ембріонами курчат і мишей, дослідники виявили, що внаслідок анулювання функцій цих генів пересування серця також було анульовано, залишаючись в центрі тіла.

Патології серця та метастази
Гени деактивовуються один за іншим тільки після завершення ембріонального розвитку. Фактично, вони можуть повторно активуватися в зрілому віці, що призводить до серйозних серцевих патологій і сприяє таким процесам, як рак. За словами Нієто: «Існують пухлинні клітини, які відновлюють здатність рухатися, як в ембріональній стадії, вони відокремлюються від первинної пухлини і призводять до метастаз у віддалених органах».

Крім того, безліч серцевих патологій пов'язані з поганим розміщенням цього органу в організмі та на підставі висновків цього дослідження, неефективною або неправильною активацією генів, відповідальних за мобільність клітин.

Дослідники вважають, що 50% змін при народженні є серцевими, і багато з них пов'язані з неправильним положенням серця. Наприклад, мезокардія, яка є вродженою патологією, виникає тоді, коли серце не перемістилося з свого центрального положення.

Також, рекомендоємо вам ознайомитися з цікавою статею «Яка найрідкісніша група крові?»]]> admin Sat, 11 Nov 2017 10:18:00 +0200 24 цікавих факти про брови https://senfil.net/index.php?newsid=368 https://senfil.net/index.php?newsid=368
24 цікавих факти про брови

Невеликі волосяні покриви над очима виконують кілька функцій: естетичну і практично-фізіологічну. Що стосується чисто фізіологічної сторони, то завдання наших брів полягає у захисту очей від попадання в них стікань крапель поту або дощу з чола чи волосся. З естетичної точки зору, брови надають виразності нашому вигляду, здатні підкреслити не тільки красу очей і обличчя, але і виразити характер. Тому мода на наявність/відсутність брів і їх форму змінювалася з плином часу.

24 цікавих факти про брови

Яке ж було ставлення в різні епохи і в різних країнах до брів та які цікаві факти для нас підготували дослідники і медики?

#1: Стародавні азіати заздрили тим, у кого є найбільш густі брови. На їх думку, той хто може заплести кіски на бровах – найщасливіша людина.

#2: В Стародавньому Єгипті — замість природних брів там малювали штучні. Натуральні збривали, а фарбою наводили розкішні брови, довжина яких сягала скронь.

#3: У XІІ столітті китайські дівчата мріяли, щоб їх брови зросталися на переніссі: тоді цих дівчат вважали наділеними божественною красою.

#4: Чоловіки в Давньому Китаї спеціально фарбували брови щоб надати обличчю войовничий вираз.

#5: В епоху ренесансу взагалі вважалося негарним присутність на обличчі брів. Їх збривали, не дозволяючи з'являтися ні єдиного волоска.

#6: У XVIII столітті світські левиці вважали непристойним з'явитися на публіці без накладних брів. Їх виготовляли зі шматочків мишачих шкурок.

24 цікавих факти про брови

#7: До малювання брови біля перенісся вдаються і сьогодні в Таджикистані. Для цього використовується косметичний олівець.

#8: У Древньому Єгипті всі члени сім'ї повинні були вищипнути брови, якщо кішка вмирала.

#9: Фізіогноміка — наука читання характеру по обличчю. Бровам в ній відведено важливе місце нарівні з очима.

#10: Середні показники кількості волосин в одній брові варіюються в межах 200-250, але є люди, у яких їх кількість сягає тисячі.

#11: Згідно з твердженням вчених Массачусицького університету, колір, форма і «кущистість» брів є одними з важливих рис людського обличчя. Люди швидше дізнаються одна про одну за формою брів.

#12: У фізіономістів брови не піддаються меншому аналізу, ніж очі.

24 цікавих факти про брови

#13: Зростання волосків на бровах відбувається у два рази повільніше, ніж волосяного покриву на голові. При вищипуванні, новий волосок досягає колишньої довжини лише через 4 місяці.

#14: Брови є практично у всіх видів ссавців. Але у людей вони ростуть на абсолютно голій шкірі.

#15: Багато хто вважає, що за формою брів можна визначити схильності людини. Так, людям з технічним складом розуму відповідає пряма бровная лінія, а творчим і емоційним особистостям – вигнута.

#16: Людина не завжди може керувати своїми бровами — іноді вони рухаються мимоволі, видаючи приховані емоції їх власника.

#17: Влітку брови ростуть швидше, ніж в інший час року.

#18: У деяких мусульманських країнах досі дружині потрібно отримати дозвіл чоловіка на вищипування брів.

24 цікавих факти про брови

#19: Життєвий цикл кожної окремо взятої волосини в бровах становить близько 120 днів. Саме таку кількість часу потрібно для того, щоб на місці випавшого волосся з'явилося нове. Але якщо поголити брови, то може пройти не менше року, поки вони повністю відновляться.

#20: Перші щипчики для брів з'явилися понад 5000 років тому.

#21: Якщо висмикувати волоски проти лінії зростання, то нові, зростаючі з цієї цибулини, можуть завиватися.

#22: Рекорд по довжині брів поставив у 2006 році Ф. Еймс. Йому вдалося виростити до 8 сантиметрів, таким чином він увійшов у книгу Гіннеса.

#23: Ріст брів можна прискорити за допомогою засобів, що містять простагландини.

#24: Для котів брови, як і вуса, — своєрідні радари. З їх допомогою, а також завдяки особливій будові очей, тварини навіть у темряві обходять перешкоди. Це сприяло появі міфу про те, що коти бачать у темряві.

]]> admin Sat, 09 Sep 2017 10:29:18 +0300 Чому мозок складається з двох половинок? https://senfil.net/index.php?newsid=349 https://senfil.net/index.php?newsid=349
Чому мозок складається з двох половинок?

Ми давно знаємо, що різні половинки людського мозку мають різне призначення. Наприклад, ліва половина або ліва півкуля, як правило, відповідає за мову і вимову, в той час як права півкуля зазвичай контролює розпізнавання осіб і емоції.

Одною з переваг наявності двох половинок певної області мозку, яка відповідає за виконання конкретної і складної задачі, може зробити його простішим для людини та полегшити роботу мозку при одночасному виконанні різних функцій. Іншими словами, якщо одна частина мозку має справу з конкретною функцією, як мова й вимова, інша частина може виконувати щось інше, наприклад, розпізнавання осіб, що в свою чергу дозволяє мозку «жонглювати» різними функціями дуже ефективним чином.

Але крім того, по всій видимості, від цього ділення навпіл виграють пізнавальні навички, включаючи вербальну комунікацію і навички читання.

До 1970-х років вчені вважали, що асиметрична природа мозку була винятковою характеристикою людини. Експерименти показали, що такі асиметрії можна також знайти в інших тварин, таких як зяблики, щури і кури. Недавні дослідження показали, що насправді ми можемо знайти їх навіть у безхребетних, таких як черв'яки, слимаки і бджоли.

Незважаючи на останні дані, як і раніше потрібне проведення набагато більшої кількості досліджень, щоб в повній мірі зрозуміти складність асиметрії мозку, говорять дослідники. У кінцевому рахунку, ця асиметрія мозку може допомогти вченим краще зрозуміти, як влаштований мозок.]]> admin Sun, 21 May 2017 11:23:39 +0300